Як тернопільські школярики вчились усміхатися очима

Кажуть, що усмішка – візитівка Душі, а очі – її дзеркало. Нарешті, через рік карантинного часу у Тернопільській міській бібліотеці для дітей відбулося живе спілкування – зустріч другокласників Тернопільського навчально-виховного комплексу “Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого” із письменницею Валентиною Семеняк.

Авторка ознайомила дітей із книгою «Хто загубив Усмішку?». Розповіла про історію її створення і написання, адже ця казка витримала вже три перевидання. Також її переклали болгарською мовою у Болгарії. Презентувала вона дві нових книжки «Чапуня» і «Веселики та повітряна кулька». Було приємно чути, що дехто з діток казав: “А я вже вашу книжку читав (або – читала)!”. Запитання сипались, немов з лантуха. Школярикам було цікаво про все на світі. Дехто ділився своїми враженнями і відчуттями про книжковий світ. А коли згуртувались, щоб зробити спільну світлину,  вчителька сказала за звичкою: “Усміхаємось!”. (А ми ж всі у масках – авт.). Потім виправила себе і несподівано мовила: “Усміхаємось ОЧИМА!”.

Оця фраза ДУЖЕ вразила і, водночас, зворушила. Всі присутні вчились УСМІХАТИСЬ очима, а очі, як відомо – дзеркало Душі… Чи вдалося це, «розповість» світлина.