Схоже на те, що тільки зараз, через 150 років, по- справжньому відкриваємо для себе неповторний та особливий світ Лесі Українки. Чим більше віддаляється від нас день її знакової появи на світ, тим ближчою стає вона до нас у всіх проявах своєї багатогранної натури: перед нами починають розкриватися таємниці її незгасимої творчості. Іншими словами – виросло нове творче покоління, яке відчуває і розуміє глибоку філософічність поезії Лесі Українки. Таким для мене є режисер Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки Дмитро Татарінов. Постановка його «Лесиних спогадів» – феноменальне явище у театральному світі!
Назва настільки влучно обрана, що відразу налаштувала на зустріч із живою – одухотвореною поетесою. Так воно й сталося. Перша фраза з її уст (Ольга Томбоштейн ): «Ви всі вивчаєте у школі мою творчість?» – стала своєрідним камертоном на увесь подальший хід урочистого дійства. Леся була не просто перед нашими очима, вона була з нами, а ми були з нею. Об’єднала та споріднила усіх воєдино сила її поетичного Слова. Справжньою режисерською знахідкою став символічний світильник (гасова лампа) на столику праворуч сцени, де сиділа Леся і спілкувалася із присутніми в залі. Майже вся сцена була оповита суцільною темрявою, окрім… Лесиного світла і слова. Світло і темінь, глибоко і символічно! Своєрідним тлом виступав відеоряд: різні актори презентували поезії відомої українки в особливий спосіб. (Леся – Ольга Томбоштейн, Тінь – Богдан Брантюк, вступний вірш – Ольга Водюк, вірші на відео читали Тетяна Кошильовська, Тарас Іванків, Петро Мрига, Ольга Томбоштейн, Олег Боков, Ольга Водюк, Євгенія Касьян, Ірина Баранова, Дмитро Татарінов).
Перегляньте також:
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
- YAKTAK виступить у Тернополі з додатковим концертом
Кожний читець – окрема вистава, окремий всесвіт! Несподіваним відкриттям стали учениці кількох місцевих шкіл, які настільки органічно «вписалися» у сценарій, що звучання поезії Лесі Українки у їхньому талановитому виконанні, вразило неабияк. Адже глядачі сприйняли їх, як професійних акторок. Ось що написав у себе сторінці (ФБ) директор – художній керівник театру Іван Шелеп: «Велика вдячність за професійну роботу та режисерський задум Дмитру Татарінову. Це неповторно, світло і душевно! Висловлюю подяку за творче натхнення, характерність художніх образів акторам театру. Щирі слова подяки за долучення до спільного проєкту директорам шкіл, вчителям української літератури та талановитій молоді за прекрасне декламування поезії Лесі Українки. Таке справжнє озвучення вічного кохання поетеси, її незламності духу, переносить нас у світ Лесиних спогадів і слугує творчим містком через не одне покоління. Цей зв’язок невидимою силою живого слова не залишає байдужими ні дітей ні дорослих. Спасибі керівникам театральної студії «Третій дзвінок» Тетяні Кошильовській, Дмитру Татарінову та їхнім вихованцям: Чарнош Аліні, Коваль Діані, Гуцул Владі, Федчишин Єві, Нечай Соломії, Шпеник Марті, Поправі Ярині, Федорчак Роксолані, Михайловій Софії, Флисті Юлії, Марко Діані, Свистун Іванні (ЗОШ №№ 6 і 19)». Мало не забула. Напрочуд цікаве завершення вистави: Леся дарує присутнім два слова – промінь і напровесні. Адже мало хто знає, що авторство словесних новотворів належить нашій знаній поетесі.
Принагідно хочу додати. На театральному святі була присутня депутатка міської ради, голова ГО «Захист» Мар’яна Головко, яка вручила учасникам «Лесиних спогадів» подяки і подарунки. Окрасою урочистостей і вагомим доповненням до заходу з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки, стала презентація книжково-ілюстративної виставки «Горить зоря її поезії над краєм», у просторому театральному передпокої.
