Мітинг та панахида по убієнних на Майдані в Києві під час кривавих подій 18-20 лютого 2014 року відбувся в місті 19.02.2021 року в Молодіжному парку біля пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Цього року на славу постаралися співробітники Теребовлянського Центру КІД і захід проходив більш жваво та цікаво. Режисер ЦКІД Тетяна Кульман представила інтересний та змістовний проект, який її колеги разом з нею й реалізували з успіхом при звуковій підтримці.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
На дійство прийшло цього року набагато більше людей. Серед них найперші – волонтери ГО «Теребовлянська вежа» та їх побратими – ветерани війни з москалями. Також прибули представники райвійськкомату, міської влади, громадські діячі, викладачі з школярами та студентами із середніх шкіл, коледжу культури і мистецтв, інші небайдужі люди.
Ведучі під тужливі й тихі мелодії повідомили про відкриття мітингу та коротко ознайомили присутніх з історією Революції Гідності, її значенням для суспільства та в цей час ставили запалені лампадки пам’яті до підніжжя обеліску.
За цим четверо святих отців – о. Володимир Якубишин із ПЦУ Святого рівноапостольного князя Володимира, о. Петро Пастух із УГКЦ Святого отця Миколая, о. Степан Манорик із УГКЦ Зіслання Святого Духа, о. Ігор Сип’ях із УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці, більшість з них брали участь у всіх віче під час Революції Гідності в місті, провели панахиду по загиблих на Майдані у столиці та окропили святою водою обеліск. На заході лунала всім нині відома пісня «Пливе кача», яка стала символом та гімном Революції Гідності. Крім того, артисти ЦКІД виконали на живо ще одну пісню, присвячену звитягам майданівців у ті буремні й криваві дні лютого 2014 року.
У своєму виступі волонтер, неабиякий патріот, заслужений художник України й автор пам’ятника Героям Небесної Сотні в Теребовлі Микола Шевчук з гіркотою висловив сум про те, що на превеликий жаль замовники та більшість безпосередніх виконавців бандитських наказів у бійні на Майдані ще й досі не покарані, але все у руках Господніх і таки колись всім все стане достовірно відомо й кати отримають своє за злодіяння проти народу.
Голова ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО Теребовлянщини «Сила України» Іван Олексюк привітав всіх присутніх та від імені Всеукраїнського об’єднання «Країна» вручив трьом волонтерам з ГО «Теребовлянська вежа», а саме – Михайлові Самцю, Тарасу Заноз та Роману Кривінському, відзнаки «Гідність та воля». Волонтери пізніше казали, що таку ж відзнаку мав і нині їх покійний побратим Олег Уруський і, зрозуміло, згадали товариша добрими й теплими словами. Закривався мітинг спільним виконанням Гімну України та покладанням живих квітів, лампадок пам’яті до підніжжя пам’ятника.
На закінчення розповімо читачу маловідому бувальщину, що напевно вже стає поступово легендою, часів Революції Гідності та початку визвольної війни проти москалів на Сході України. Після Майдану, як відомо всім, багато майданівців відразу подалися добровільно захищати Батьківщину на Схід. Так от, одна їх група брала участь у битві з ворогами під Дебальцеве та попала в полон. Окупанти вистроїли патріотів та почали всіляко знущатись. Одним з таких знущань була вимога говорити лише російською під загрозою розстрілу. Ось два герої впали з простріленим головами, підійшла черга їх командира. Той вийшов наперед та з гідністю вигукнув: «Вам не доперти своїми куцими мізками, що ми і є Україна та ніколи не схилимо голови перед вами! Це ви маєте тут же стати перед Україною на коліна! На коліна я сказав!!!» Ну і… впав герой долу, а його побратими раптово напали із великим напором на ворогів й багатьох таки вколошкали. Останній патріот-українець, живий ще та стікаючий кров’ю, все шепотів із великим зусиллям з кривавою піною на губах: «На коліна! На коліна, мерзотники, перед Україною…»
Віктор Аверкієв, фото та відео автора
Більше фото можна подивитися ТУТ.
