Саме з такою назвою протікає ріка через місто і тепер розпочались роботи по очистці частини її лівого берега, що розміщений нижче ПЦУ Святого рівноапостольного князя Володимира.
На таку подію чекало вже багато років купа теребовлян і тепер вони вітають добрі починання та надіються колись побачити свою річку, яка на жаль дуже обміліла, з гарно облаштованими берегами, набережною з доріжками, лавками під плакучими вербами. І що важливе в цій події? А це те, що новообрана влада МТГ всіляко сприяє цьому та посильно допомагає. Зрозуміло, можна спирати на міський комунгосп все, типу – що то їх працівники мали б це робити, бо за це вони отримують заробітні плати. Так, все так, але є багато тих «але». Наприклад, так буде довго через вічний брак коштів та повільну роботу. Теребовлянці цього разу вирішили піти шляхом своїх предків, тобто безкоштовно у свій вільний час допомогти своєму місту та пришвидшити процес вбрання його у красу загальною толокою. Остання розпочалася 1 лютого 2021 року та триватиме доти, доки не очистять 200-300м берега від заростів самонасіяних дерев, кущів, чагарників, будівельного давнього сміття тощо. Дозвіл- ордер на видалення зелених насаджень наявний, отже, всі роботи ведуться офіційно та законно. До речі, мала частка цього берегу вже давно облагороджена, ще під час будівництва Каплички Теребовлянської Чудотворної ікони Божої Матері, збудованої в честь 1025-річчя хрещення Руси-України, що нижче церкви, а також басейну-купелі. Тоді ж тут були прокладені доріжки, насаджені чепурні кущі, дерева, створені квітники, дитячий майданчик та поставлені лавки. Цей куточок є одним із оазисів краси Теребовлі без всякого сумніву(та на жаль інколи його псують хулігани). І ось тепер з ініціативи настоятеля храму отця Володимира Якубишина, хоч берегова територія і не є власністю ПЦУ та належить місту, вирішили продовжити ту красу ще вище по березі ріки та далі. Напевно кожному мешканцю цікаво буде знати, що ж там і як, і коли планується здійснити все. Проте перед цим необхідно сказати таке: дуже прикро, що мало теребовлян відгукнулось на поклик, кожного дня приходять лише 10 – 15 чоловік й половина з них ті ж самі. 5 лютого були й чотири ветерани війни з москалями. Кожен робітник-доброволець має змогу в перерві напитись горячого чаю та посмакувати перекускою, які готують жінки в церкві. Станом на 05.02.2021р. вже розчищено до 80м берега, вивезено гілля 8 тракторів, які регулярно надає міський комунгосп.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Фото: Віктор Аверкієв
Все ж таки, які ж плани на найближче майбутнє? «Дякуючи Богу, – веде отець Володимир, – і дякуючи нинішній владі, й особисто Аллі Стечишин, почав здійснюватися даний великий екологічний проект міста. Після зачистки буде проведено планування місцевості за допомогою бульдозерів, посіється трава та насадяться дерева з кущами, квітники. А потім буде розписуватися історія нашої Теребовлі шляхом встановлення різних бікбордів та стелажів з інформацією, адже в історії немає кінця й ми її продовжимо, творячи. Також тут планується провести освітлення. Це дасть змогу містянам, гостям та туристам бачити місто в усій його красі, ознайомитись з історіє від княжих часів до сьогодення. Крім того, на цьому відрізку річки поки що планується її поглибити та розширити , бо це ж наша кормилиця і хто не народився від води і Духа, не вийде в Царство Небесне, недарма давня народна поговірка каже: не плюй в криницю, з якої п’єш воду. І ми прикладемо з громадою всіх зусиль, щоб наша річка нарешті прийняла Божий образ та наповнила красою наше місто. Як видно, до цієї території прилегла ще одна давня оборонна башта часів кармелітів, вона нині в дуже поганому стані, але все ж можлива її повна сучасна та якісна реставрація, як було зроблено раніше з попередніми баштами. Також можлива добудова й муру до башти. На все це потрібні чималі кошти, але надіємося, що влада й спонсори, інвестри нам стануть в пригоді. З обласною архітектурою у нас вже є конкретні домовленості по всьому благоустрою цієї частини берега річки».
Фото: Віктор Аверкієв
Теребовля здаленіла вже в роках, але хочеться її бачити завжди, мов дівчину струнку, мов світлицю, щоб дивлячись на неї з високих мурів Замкової гори, на душі ставало тепло й радісно.
Фото: Віктор Аверкієв
Все це залежить від нас, краяни, нашої жертовності, любові й закоханості містом! Тож вкладіть свій особистий внесок у своє рідне місто, не будьте байдужими, ваші імена збережуться в історії краю, їх знатимуть ваші діти, онуки, правнуки та далекі в майбутті люди. Адже кожна добра й милостива справа Богоугодна! І нехай вас не розділяють релігійні конфесії, знайдіть в своїх серцях Божу жаринку та розпаліть її до великої любові!
Віктор Аверкієв
