Від такої несправедливості не застрахований жоден український лікар, який щодня залишається вірним клятві Гіппократа, ризикуючи власним життям у “червоній зоні”.
В Україні що сотий померлий від COVID-19 – медичний працівник. Коронавірус забрав життя майже двох сотень медиків. Лікарів і медсестер не тільки найбільше в групі ризику, сама хвороба часто йде в них надзвичайно важко. Бо хоч мають так-сякі засоби захисту, так зване “вірусне навантаження”, особливо в тих, хто працює в “червоних зонах”, не зрівняти з іншими. Законом від держави передбачені страхові виплати. Але отримати їх рідні навіть тих, хто загинув, рятуючи інших, іноді не можуть.
Перегляньте також:
- У Тернопільському художньому музеї відкрили виставку Рустама Давлетова “Килимові сни”
- Чи справді у Тернополі забруднене повітря пояснили у ТОДА
Про це йдеться 13 грудня в сюжеті ТСН.Тижня.
Така ситуація сталася із родиною померлого лікаря Івана Венжиновича із Почаєва. Він був обличчям кампанії “Дякую лікарям” і став символом боротьби із COVID-19, але подяки так і не дочекався. Його очі заспокійливо дивилися на людей із білбордів на вулицях десятків українських міст у найважчі часи пандемії.
Коли колеги масово звільнялися через високий рівень зараження смертельним вірусом, Іван Венжинович щодня повертався до “червоної зони”.
“Чи було страшно йому? Так, було страшно. І мені було страшно. Ми вдвох на роботу ходили. Боялися, але ходили. Він казав: “В клітку з тигром іду””, – згадує удова лікаря Ірина Венжинович.
Усі пацієнти, яких Іван Венжинович лікував від COVID-19, одужали. Але хвороба стала фатальною для самого лікаря. Поруч була дружина-медик, яка теж перехворіла на COVID-19. Недуга розвивалася настільки блискавично, що Іван Венжинович помер за чотири дні. Ще до того, як у крові з’явились антитіла до коронавірусу.
Усі симптоми хвороби, включно з пневмонією і тромбом, свідчили про те, що саме коронавірус забрав життя лікаря. Та позитивного тесту, який міг би офіційно підтвердити недугу, не було. Немає тесту – немає виплат родині.
“Клінічно все протікало так, як має бути, але ми нічого не можемо доказати, бо система так зроблена. Це несправедливо”, – каже директор Почаївської лікарні Богдан Кучер.
Від такої несправедливості не застрахований жоден український лікар, який щодня залишається вірним клятві Гіппократа, ризикуючи власним життям у “червоній зоні”. Медики, які залишаються там, де помер їхній колега, це добре розуміють.
“Так завжди, нам поплескають, що ми хороші, а коли нам треба, то про нас забувають”, – каже палатна медсестра Тамара Кудляк.
Сім’ям загиблих від коронавірусу лікарів, якщо захворіли на робочому місці, виплачують 1 млн 576 тис. гривень. Якщо померлі медики заразилися не на роботі – 210 тис. гривень.
Жодну з цих виплат родина самовідданого лікаря не отримала. Убита горем дружина просто не мала сил шукати справедливість. Його син, студент-медик, на знак протесту хотів було кинути навчання.
Кілька днів тому в Тернопільській області нарешті створили комісію, що має розслідувати, чи насправді лікаря Венжиновича вбив COVID-19. Проте, до сьогодні немає жодного висновку.
