У перший клас вона пішла у 15 років, адже дитина росла із сім’єю в лісі, повідомляло ТСН кілька ркоів тому. Зараз Марія Яцуляк (так звати дівчинку сироту) опинилася ще у більшій скруті. Їй доводиться важко працювати, щоб забезпечити себе, але зараз дівчинку хочуть виселити із найманого житла. Ще у дитячому віці Марійка змушена була працювати у монастирі на кухні, щоб вижити, сама зверталася до правоохоронців, щоби забрали її в притулок. Але, схоже, життя її не владналося.
“Мені незручно..Вибачте та німае іншого виходу.. У мене погані справи.. мене висіляють з квартири… До зарплати недовго та власники чекать не хочуть…Більше нема в кого попросити допомоги…Щоб заплатить власнику потрібно 1400… Якщо ви допоможете мені, я буду дуже вдячна..Я не кажу всю суму хоть якусь… Я це повідомлення відправила 15 знайомим та добрим людям… Якщо ви зможете я дам реквизити картки.. Я зможу повернути тільки після 4-го числа..Щиро вам вдячна за розуміння. Спасі Господі..
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
О собі: мене звати Марійка мені 18років.
Реквізити:4731-2191-2339-5406
Яцуляк Марія Іванівна. Спаси Вас Господі”, пише вона у фейсбуці. Дехто сумнівався, чи не аферистка це намагається легко заробити, але дівчинка нагадала непросту історію пятирічної давності. Яша Ніколаєв, як і інші дописувачі, зазначає: «я знаю ту дівчину вона порядна людина просто вона сирота і їй немає до кого звернутися.»
“Навколишні села православної святині Почаївської лаври місцеві називають паломницькою зоною. Тут викупляють хати та поселяються зайди – ревні православні.
Дев’ять років тому дві жінки з шестирічною дитиною купили стару хатину в лісі поруч села Раславка.
У лісових нетрях є хата дівчинки-мауглі. Жодна комісія із соціальних працівників не була в оселі цих вірян, бо не заставала їх удома. Баба з онукою постійно їздили святими місцями.
Обійстя родини розташоване за декілька кілометрів від села. Там немає ні електрики, ні газу, ні води. Поруч хати город з картоплею та капустою. Є така собі літня кухня, навіть зроблена пічка.
Криниці поблизу немає. Голова сільради припускає, що люди, ймовірно, користуються водою з лісового джерела.
На обійсті з’являється господиня – баба дівчини. Каже, живе сама, бо її онука в дитячому притулку. Пані Анастасія дозволяє нам подивитись, у яких умовах вона виховувала дитину.
Хатка дуже старенька. Замість підлоги – земля, під залізними ліжками – купи картоплі, постільної білизни майже немає. Баба навіть у школу дитину не пускала. Каже – освіта їй не потрібна.
“Школа – що школа? От треба робити, щоби їсти. Школа не накормить”, – пояснює Анастасія Яцуляк.
Під час розмови з’ясовується, що торік дитина взагалі прожила в монастирі. “Вона в монастирі варила на цілий монастир. Каже, бабушка, я піду зроблю добре діло, я піду в монастир, трошки поможу їм посуду мити, картоплю чистити”, – розповіла жінка.
Наприкінці 2015 року Марійка пішла з монастиря, але до баби не захотіла вертатися. Сама звернулася до правоохоронців, щоби забрали її в притулок. Але знімати заклад та дівчину нам забороняють саме ті чиновники, які за дев’ять років так і не спромоглися хоча б дізнатися, в яких умовах вона живе і чому жодного разу не була в школі. Баба – не отримує пенсії, а матір – майже не виходить зі спеціалізованого закладу.
