Хто в Тернополі не знає театральну студію «Тріумф» (ПК «Березіль» ім. Леся Курбаса), керівниця якої талановита працелюбка Ліана Онуфрійчук-Красовська? Віднині творчі обрії колективу«розширилися» далеко за межі нашого краю, адже його учасники стали лавреатами І премії міжнародного конкурсу-фестивалю мистецтв «Stag Stars» у номінації театральне мистецтво (вистава). Її назва «Світло у віконці», за мотивами п’єси Г. Латишевої «Бонжур, Моллі!».
Творчий репертуар дитячого театру «ТРІУМФ» барвистий, як веселка. А ще – неповторний. Після їхніх переглядів глядачі завжди довго залишаються під враженнями. Наприкінці квітня у Тернопільському УД «Перемога» мала бути прем’єра вже згаданої вистави «Світло у віконці», але через карантин показ перенесли на невизначений час. Репетиції відбувалися в онлайн режимі: повторювали з дітками тексти, щоб не забути вже раніше здобуте. Працювали над емоціями, інтонаціями, дикцією. Діткам такі репетиції припали до душі, ділиться враженнями пані Ліана, – для них, та й для мене, це було щось нове.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Прем’єрний показ згодом відбувся в УД «Перемога» наприкінці жовтня. Вистава надзвичайно актуальна. Вона про нас з вами, про наше особистісне «Я» і про ставлення до довколишнього світу. Розповідає пані Ліана:
– У нашому суспільстві не завжди сприймають тих людей, які відрізняються від інших. Їх вважають дивакуватими, не такими як усі, бо вони є живе заперечення їхньої натури, їх самих. Але потрібно зрозуміти, сприйняти, що всі ми різні і маємо навчитись жити в злагоді та любові. Саме про це і йдеться у виставі. Головна героїня (нічний метелик Моллі) була не такою, як усі. Її спочатку не сприймали, не розуміли ані друзі, ані сусіди, з якими вона жила у Великому Дубі). Її переконали бути такою, як усі і через це вона мало не загинула! Після цього випадку усі герої вистави зрозуміли, що вчинили не правильно, вибачилися, їм було соромно за свої слова та дії. Вистава повчальна, про добро і справжню дружбу, яка актуальна на сьогоднішній день.
Тим часом, пригадую попередні важливі вистави цієї студії, які тернополяни мали щасливу нагоду побачити в «Перемозі» раніше. Соціальна вистава «Поки б’ється серце». Діти наважилися зі сцени розповісти про свої зовсім не дитячі проблеми, яких сьогодні вистачає доволі. Адже проблемі батьків і дітей навіть не тисячу років, і не дві. Одвічний біль, який непідвладний часові: а сьогодні це непорозуміння в сім’ї, конфлікти та сутички у школі, безпритульність, підліткова наркоманія… Це далеко не всі проблеми сучасних дітей та підлітків, які висвітлено у виставі. Вона, до речі, не має сюжетної лінії. І це добре. Радше за все нагадує мозаїку подій, вихоплених із життєвого потоку. Але кожна така мізансцена несе в собі концентрат емоцій, які нагадують кожному з нас про те, що в перше чергу треба реалізуватись на цій планеті не через матеріальний аспект, а Людиною з великої букви. Пробудити в собі всі найкращі людські якості, якими наділив нас Творець, жити згідно них – основне призначення на Землі. Незвично було чути заклик з дитячих вуст про те, що всіх треба любити, творити добро, допомагати одне одному. І поки в кожного з нас б’ється серце, доти житиме на Землі Любов.
А ще пам’ятаю у виконанні цього колективу Хресну дорогу ненародженої дитини «Безмовний крик». Юним акторам із «Тріумфу» є про що сказати довколишньому світові: хочеш змінити світ, змінись спочатку сам. Головне мистецьке кредо юних обдарувань.
Фото з мережі Інтернет
