На Тернопільщині жінка померла після операції. Родичі загиблої звинувачують лікарів у халатності, яка стало причиною трагічного випадку.
Як повідомляє Володимир Сас, її матір направили на гістероскопію. У районі лікарні гінеколог Рудик Наталя разом з асистентом травматологом Розумом Віктором та анестезіологом Голоюхою Олегом провели процедуру, яка тривала близько годину.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
«Біля дванадцятої години лікар повідомила мені, що операція пройшла успішно. Від наркозу мама «вийшла» нормально. Я її провідав, з нею говорив. Але мене збентежило те, що вона постійно спала і була у кисневій масці. Наталя Володимирівна оглянула маму і сказала мені, що з мамою все добре, після чого пішла додому. Те, що її не переводять у палату, черговий лікар Олег Богданович нічим не зміг пояснити. Мої наміри забрати маму додому на ніч завершилися нічим. Він залишив її на ніч у реанімації. Вночі у мами була температура +40, про що мені ніхто не повідомив. У п‘ятницю зранку мені сказали, що так буває після наркозу. Стан мами був стабільний, але мене знову непокоїла сонливість, нудота та брак кисню, через який вона була у кисневій масці. Це доволі моторошна картина. Мене знову запевнили, що все добре, треба прокапатися і набратися сил», – зазначає Володимир.
Згодом стан жінки погіршився. На прохання сина перевести матір до обласної лікарні, лікар відмовив, мовляв, що консультується з ними online.
«Близько 17:00 нам подзвонили з лікарні і повідомили, що стан мами ще погіршився. Вся реанімація «зарухалася». Її ледве спасли. Ми усі миттєво приїхали й вимагали негайного переводу в обласну лікарню. Але ця вся біганина, дзвінки, виклик реаніматологів з обласної, затягнулися аж до вечора. Проблема ще була у транспортуванні. У зв’язку відсутністю реанімобіля, пацієнта, який міг дорогою не вижити, перевозили УАЗом без відповідного для реанімації обладнання. Близько 20-ї ми вже оформлялися в обласній лікарні з діагнозом сепсис. Лікарі виявили в мами порушення роботи нирок, печінки й загальну інтоксикацію всього організму. Негайно було зроблено процедуру плазмоферезу, щоб запустити роботу нирок та ще цілий ряд систем», – розповідає син.
Наступний день медики зібралися на консиліум. Після чого лікарі прийшли до рішення, що необхідно провести ще одну операцію. За їхніми словами, хірургічне втручання – це був єдиний шанс врятувати жінку.
«У неділю операція тривала годину. Вийшов хірург і знову нічого нам не пояснив. Нарешті ми перестріли у коридорі завідувача відділення і дізналися, що мамі удалили матку, бо з неї все почалося. Знаємо, що увесь той час в лікарні була Наталія Рудик, але не попадала нам на очі. Мабуть, просила лікарів «прикрити» наслідки її оперативного втручання. Після операції маму знову взяли на гемодіаліз. Ще добу вона протягнула. З понеділка на вівторок, з 3 на 4 серпня, о 3-ій ночі її не стало. О 6 годині ранку мені зателефонували й сказали про смерть…», – каже Володимир.
Родичі вважають, що халатність лікарів стала причиною смерті жінки. Адже черговий лікар зразу не перевів пацієнта в обласну, коли замітив ускладнення.
