Щоб відчути глибину написаного художником, проникнути у незбагненний світ його (її) уяви, не обов’язково потрапити на вернісаж чи десь деінде. Якщо мисткиня (подальша розмова про пензлярку) обдарована, то доволі побачити кілька її полотен. Так трапилося й зі мною. Випадково натрапила в неті на геніальну працю «Чудо життя». Повірте, від несподіванки оторопіла…
Переді мною постав у всій красі ніби зріз Всесвіту. Саме так. Водночас його велич і безмір, його незбагненні першовитоки. Вхопити (вихопити) центральну точку полотна (а їх аж два!), з якого все й почалось, мені виявилось не до снаги. Лише згодом прийде усвідомлення розуміння побаченого: точка відліку, з якої й почалось «Чудо життя» (диптих), насправді знаходиться… у серці відомої тернопільської мисткині Олесі Гудими. Охопити поглядом згаданий твір, ну, ніяк. Бо він потребує особливого медитативного занурення, адже «вщерть наповнений» чисельними символами. Ніби про неї написав колись французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері: «Ось мій секрет, він дуже простий: пильне лише одне серце. Найголовнішого очима не побачиш».
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Отже – символи. Жіноча іпостась – вона присутня тут скрізь і в усьому. Через неї Всевишній дарує життя. Жінка з немовлятком. Жінка – Весна (пробудження нового життя), Жінка – Земля (таїнство буття). Змій – уособлення водночас і мудрості і підступності (двоякість буття). Діти- Янголи (радість-буття). Буйноквіття – чарунки життя. Окремо про символ риби. Знак риби — символ здоров’я і достатку, зародження життя, а в християн — ще й символ віри й Ісуса Христа. Адже слово «риба» грецькою мовою («Ίχθύς») складено з початкових літер слів фрази «Ἰησοὺς Χριστὸς Θεoὺ ῾Υιὸς Σωτήρ», що означає: «Ісус Христос Син Божий Спаситель». Риба й вода символізують очищення, плодючість, життя. У мистецтві «риба» символізує друге народження або потойбічний світ. У лівому кутику картини причаївся молодий місяць: початок творіння, безсмертя, наречений (енергія інь). Ясно-блакитне небо постає гармонійним покровом. А над усім цим творінням панує невидимий триєдиний світ: горній, земний і потойбічний, без якого життя, як таке – немислиме. Квітковий світ тут насичений неймовірними барвами: присутні усі кольори веселки. Чимало квітів із чотирма пелюстками – і це неспроста. Адже цифра 4 у світі нумерології означає цілість, сукупність, повноту; звідси – чотири кінці світу, чотири пори року, сторони квадрата. Зрештою четвірка означає досконалість, гармонійну пропорцію, справедливість, землю.
Синій колір наймістичніший, фіолетовий – вищий розум, мудрість, зрілість. Всевидяче око можна розгледіти у зображених візерунках на дівочому одязі і не лише. Тло філософського твору сонячне і лагідне, як новонароджене немовлятко. А ще у картинах присутні п’ять елементів, з яких створений Всесвіт, відповідно – і ми з вами: етер, повітря, вода, вогонь, земля. Якщо уважно зосередитись – їх можна знайти. Полотна напрочуд мозаїчні і складаються з багатьох фрагментів. І що дивовижно, кожне нове споглядання вихоплює якусь нову й неповторну сюжетну новизну. Мені припала до душі Жінка-Весна (Земля), всередині якої перебуває Весненятко. А ще – її заплющені очі. Очі – дзеркало душі. Не думаю, що вона спить. Жінка – Весна, занурена в себе: вона споглядає минуле, теперішнє і майбутнє. Вона прояв самого життя, перебуває в очікуванні пробудження Землі. Втім, достатньо їй розплющити очі, як світ прокинеться і зануртує усіма барвами, різнотрав’ям, різноквіттям, миром і спокоєм, жагою до нового життя. Красуні-дівчата в очікуванні: вони в дивовижному танку, у вінках. Вінок, до слова, також має глибокий символ, це оберег: означає дівочу цноту і жіноче начало. На одному полотні спостерігаємо образ сонця (енергія «ян» – чоловіче начало) і серця , на іншому – місяць (енергія «інь» – жіноче начало).
Диптих тернопільської художниці Лесі Гудими «Чудо життя» – це безмежний Всесвіт української душі, зануреної у стан віри, надії, любові, у непроминальну (бо таки так!) ріку життя. Не треба шукати якихось заморських див деінде, адже саме життя, дароване нам Творцем, і є отим найбільшим вселенським дивом. Підтвердженням цьому – творчість згаданої мисткині: чи ж не диво?
