У сучасному інформаційному світі вебсайт є своєрідним обличчям організації. Уміла інформаційна політика сприяє формуванню її позитивного іміджу, залученню інвестицій та партнерів. А недостатній рівень висвітлення діяльності та невчасні дописи творять імідж не прогресивних реформаторів і професіоналів, а недосвідчених дилетантів. Рівень довіри та інтерес користувачів знижуються.
Стрімка інформатизація суспільства, формування держави в смартфоні, карантинні обмеження — це фактори, що стимулюють керівників удосконалювати інформаційні сторінки, об’єктивно висвітлювати діяльність працівників, а також підтвердити статус установи і залучити нових клієнтів.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Досить актуальними є інформаційні сторінки для закладів освіти, адже останнім часом вони стали чи не єдиним способом висвітлення освітньої діяльності, комунікації з учасниками освітнього процесу, нагадуванням про соціальні контакти, способом збільшення контингенту учнів.
Школярі, їхні батьки, випускники, пересічні жителі того чи іншого населеного пункту, громадські діячі охоче відвідують вебсайти закладів освіти. Це — важлива складова єдиного освітнього простору, зокрема інформаційного, тому змістове наповнення повинно бути максимально інформативним, містити уніфіковані відомості, посилання на державні освітні проєкти та нормативно-правові документи, навчальні програми, стратегії розвитку закладу, інформацію для батьків, здобувачів освіти.
Діяльність сайтів закладів освіти регламентована законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».
Про сайти закладів загальної середньої освіти Тернопільщини й те, наскільки вони відповідають сучасним вимогам, ми поговорили з начальницею управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області Наталією МОРАВСЬКОЮ.
Державна служба якості освіти України і працівники її територіального органу в нашій області упродовж квітня–травня 2020 року вивчали стан забезпечення прозорості та інформаційної відкритості, змістового наповнення вебсайтів закладів загальної середньої освіти України і Тернопільщини зокрема, — каже Наталія Моравська. — Ми відстежували дотримання норм шостої і тридцятої статей Закону України «Про освіту». Отримана інформація не має абсолютного характеру, є оперативною у певному часовому проміжку, але й показовою для діагностики проблем і ухвалення управлінських рішень щодо їх усунення. Проаналізовано всі 698 шкіл області на предмет наявності вебсайту.
— Які ж висновки зроблено?
— Ми з’ясували, що 70 відсотків закладів загальної середньої освіти мають свої сайти. Найбільше їх у шкіл Бучацького району — 97%, Тернополя — 93%, Гусятинського району — 93%, Зборівського району — 93%, Заліщицького — 82%, Козівського — 80%. Тільки чотири відсотки з проаналізованих вебсайтів сучасні, інтерактивні й достатньо іформаційно наповнені. Більшість вебсайтів типові, створені за шаблонами, відомості структуровані за розділами. Найпоширеніші дописи користувачів — про шкільні здобутки, перемоги у конкурсах, традиції та свята. Відсутня системність наповнення контенту — інформація з’являється за часом надходження. Є сайти, що публікують інформацію кілька разів на тиждень, іноді ж помічаємо низьку періодичність оновлення сторінки — раз на пів року.
— А яка ситуація щодо оприлюднення відомостей, регламентованих чинним законодавством?
— Не менш предметним став напрямок вивчення стану забезпечення відкритого доступу до інформації та документів, передбачених статтею 30 Закону України «Про освіту». Відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту» однією з основних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством. Відповідно до статті 30 цього ж закону всі заклади освіти мають формувати відкриті і загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність і оприлюднювати її. Крім того, згідно із частиною третьою цієї статті, заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їхні засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їхньої вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством. Заклади освіти зобов’язані забезпечувати відкритий доступ до документів на своїх вебсайтах, а в разі їх відсутності — на вебсайтах своїх засновників: статут закладу освіти, ліцензії на провадження освітньої діяльності, структуру та органи управління закладу освіти, кадровий склад згідно з ліцензійними умовами, освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, інші показники.
Констатуємо, що дуже мало шкіл виконали вимоги статті 30 Закону України «Про освіту» (77% інформації не розміщено взагалі). Виявлено вебсторінки 9% шкіл без наповнення (сайт створений, але розділи не містять жодних відомостей). Найчастіше на сайтах освітніх установ розміщено інформацію про кадровий склад і статут закладів освіти (44% та 40% відповідно). На більшості сайтів наявна інформація про директора та вказано контактні дані школи. Досить низький результат (7,7%) оприлюднення інформації на тему булінгу. Невисокий показник частотності оприлюднення інформації про річний звіт діяльності закладу освіти (13%), моніторинг якості освіти (13%) та умови доступності закладу освіти для навчання осіб із особливими освітніми потребами (10%). Оприлюднення кошторису та фінансових звітів диференційоване. Велика кількість сайтів оприлюднила фінансові документи за 2017 рік, а згодом припинила виконувати цю норму закону.
— Жваву дискусію викликав процес організації дистанційного навчання. Чи відображений він на сайтах закладів загальної середньої освіти?
— Показник розміщення актуальних матеріалів щодо організації дистанційного навчання та діяльності учасників освітнього процесу в умовах карантину закладів освіти — 33%. Це свідчить про те, що лише кожен третій заклад освіти використовує сайт як засіб публічного спілкування учасників освітнього процесу. Не частою є інформація про обмін навчальними матеріалами з досвіду роботи педпрацівників: відеоуроки, спільноти в соцмережах, мобільних додатках тощо (13%). Цьому теж є низка причин, адже, згідно з іншим дослідженням управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області (вивчення організації дистанційного навчання у закладах загальної освіти в умовах карантину), 52 відсотки педагогів Тернопільщини ніколи раніше не використовували технології дистанційного навчання в освітньому процесі, тому й не оцінили можливості інформаційних сторінок шкіл, а використовували зручні та звичні соцмережі, електронну пошту, розміщення інформації на Google-дисках.
— Кому слід звернути увагу на стан наповнення сайтів закладів освіти? Як виправити ситуацію?
— Місцевим органам управління освітою (засновникам) і керівникам закладів загальної середньої освіти варто ознайомитись із проблемами та вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків. Адже інформаційні сторінки закладів освіти — не модний аксесуар, а вимога чинного законодавства. Відповідальність за ведення сайту та якість контенту покладено на керівника закладу освіти. Тому керівникам і засновникам слід переглянути, розмістити чи оновити інформацію на сайтах, привести її у відповідність до статті 30 Закону України «Про освіту», оперативно висвітлювати різні аспекти та напрями діяльності закладів загальної середньої освіти. Оприлюднення необхідної інформації зробить заклади освіти відкритими для громадського контролю, допоможе залучити партнерів для міжнародної співпраці, допоможе батькам та здобувачам освіти визначитися з вибором закладу для навчання.
Мирослав САЛКО
