Компроміс із боку уряду, який під тиском фермерів зважився на відкриття продовольчих ринків, не дав бажаного результату. Ціни у торговців виявилися набагато вищими, ніж у супермаркетах, а санітарно-гігієнічні умови та порушення протиепідемічних стандартів на ринках можуть призвести до другої хвилі пандемії коронавірусу.
Як повідомляють ЗМІ, щодня Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів десятками закриває ринки, а кількість розпоряджень про усунення порушень протиепідемічного режиму обраховується сотнями. У регулювання діяльності ринків змушені втрутитися місцева влада та навіть поліція — вони знову закривають такі торговельні майданчики, оскільки ті можуть стати вогнищами поширення небезпечного захворювання.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
«Ці цифри та безвідповідальність адміністрації ринків, а також продавців, які працюють, свідомо наражаючи на небезпеку життя та здоров’я покупців, лякають. Адже звіти Держпродспоживслужби — це лише верхівка айсберга, що демонструє тільки виявлені порушення на перевірених об’єктах. А на скількох із них перевірки ще не проводили? Там у духоті й антисанітарних умовах продовжують юрбитися люди всупереч нинішнім суворим обмеженням. Багато ринків відкрилися і працюють, не звертаючи уваги на санітарні та карантинні норми до того часу, поки туди не приїжджають перевіряльники Держпродспоживслужби», — обурюються журналісти.
Раніше продавці та підприємці наполегливо вимагали відкрити ринки, а в деяких регіонах навіть загрожували бунтами. Обіцяли, що будуть дотримуватися необхідних тепер обмежень. Як виявилося, слова розійшлися з реальністю. Торговці своїми діями підтвердили: в умовах карантину безпеку, чистоту та протиепідемічні стандарти можуть запропонувати лише супермаркети. Їхня адміністрація та персонал за два місяці роботи в умовах нинішніх обмежень виробили до автоматизму алгоритм прибирання та дезінфекції, завдяки чому стандарти безпеки щодо роботи торговельних залів і правила обслуговування касирами покупців суворо дотримуються. Організований мережний роздріб увесь час дії національного карантину працює під постійним моніторингом контролюючих органів, доводячи, що тут споживачам гарантовані безпечні покупки.
ЗМІ повідомляють, що особливо відвідувачів ринків обурюють ціни: фермери та перекупники неймовірно їх підвищили, щоб надолужити упущену вигоду майже за два місяці вимушеного простою. Така ситуація спостерігається навіть у південних регіонах України, де овочі вирощують, а отже, там вони традиційно коштують менше.
«На Місяці буде дешевше овочі купувати! — вислів обуреної покупниці з Херсона облетів українські ЗМІ. — Хто там просив відкрити ринки та підтримати наших фермерів? Як вам ціни, не кусаються? [Ринки] у цінових рекордах перемогли навіть супермаркети! Вирішили фермери та спекулянти у травневі дні зняти останні штани з людей, які теж місяць сиділи без роботи!»
Тепер багато хто із нас замислився: чи слід було так ризикувати під час пандемії та продовження національного карантину? Чи задля цього країна на два місяці зупинила весь бізнес та економіку, щоб після досягнення піка захворюваності знову наражати на небезпеку життя своїх громадян під натиском спекулянтів?
Слід зазначити, що оператори мережного організованого ритейлу (Billa, «АТБ», «ЕКО маркет» й ін.) для протидії економічним наслідкам національного карантину не тільки знаходять можливість продавати овочі за розумними цінами, але навіть відмовляються від частини свого прибутку — найбільш важливі продукти й овочі супермаркети продають без торговельної націнки. Крім цього, організований мережний роздріб може забезпечити покупцям доступні овочі, а фермерам — цивілізований великий ринок збуту.
Одна тільки найбільша національна мережа «АТБ», за її інформацією, щодня закуповує у виробників понад 300 тонн сезонних овочів та овочів так званого борщового набору: капуста рання в асортименті — 60–70 т/день; редис — 50–60 т/день; кабачки — 10–15 т/день; теплична продукція, огірки та томати — 100–150 т/день; свіжа зелень — до 8 т/день.
ЗМІ припускають, що фермери та продавці домагалися бунтами і погрозами відкриття ринків, щоб одержати можливість збуту за неконтрольовану готівку: «В одній із мереж поділилися, що після спаду ажіотажного попиту на овочі та закриття ринків деякі виробники робили пропозиції про поставки за готівку з метою мінімізації податків. Але мережа від таких пропозицій відмовилася, оскільки це незаконно, і задовольняє попит своїх покупців за рахунок поставок від тих виробників, які працюють “по білому”».
