Команда Тернопільського регіонального офісу U-LEAD організувала вебінар для управлінців з охорони здоров’я та керівників медичних закладів первинної медичної допомоги ОТГ, які змогли детально розглянути особливості діяльності медичних установ в умовах пандемії COVID-19. Більше чотирьох годин з 35 учасниками онлайн-семінару, які представляли громади і медичні заклади Тернопільщини та Закарпаття, працювали досвідчені тренери Програми «U-LEAD з Європою» – Василь Височанський та Валерій Мікуліч.
«Завдання сьогоднішнього семінару підвищити потенціал та здатність органів місцевого самоврядування разом з управлінцями центрів первинної медико-санітарної допомоги забезпечити належне функціонування закладів охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19. Дякуємо учасникам, що знайшли час поспілкуватися з нашими експертами, обговорити ключові проблеми та напрацювати кейси по їх вирішенню», – зазначала Наталія Онищук, керівниця Тернопільського РО.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Експерти Програми разом з учасниками вебінару обговорили основні форми участі органів місцевого самоврядування у забезпеченні роботи закладів первинної медичної допомоги, включи останні зміни в законодавстві.
За словами Василя Височанського, заклади первинного та вторинного рівнів медичної допомоги повинні мати добре налагоджену комунікацію та співпрацювати між собою. «Консультації та обстеження профільних лікарів дуже важливі, оскільки симптоматика корона вірусу дуже різна, визначити яку одразу дуже складно», – додає експерт.
«Для обстеження та контролю стану осіб з інфекційними хворобами, якщо цього вимагає клінічна ситуація, рекомендовано виділити окремих працівників, які варто звільнити від прийому, провести їх додаткове навчання та забезпечити максимальний захист та правил з дотримання самоконтролю за здоров’ям. Можна створити стаціонарний пункт для забору мазків та мобільну бригаду для осіб, які не можуть самостійно добратись до такого пункту. Пункт варто розміщувати в будівлі, де не ведеться прийом. Це може бути намет, куди будуть скеровуватись сімейними лікарями особи, яких потрібно обстежити, якщо у них є власний транспорт, а їх стан дозволяє це зробити», – підкреслив Василь Височанський.
Також детально аналізувалися вимоги по організації «Зеленої» та «Червоної» зон у медичних закладах. У медичних закладах має бути створена «червона» зона – респіраторне відділення з окремим входом для хворих із первинно виявленими ознаками ГРВІ та підвищеною температурою. Робота сімейних лікарів в «червоній» зоні організовується згідно графіка та навантаження. Вимірювання температури пацієнтів та співробітників в «червоній» зоні проводиться регулярно – на початку та в кінці зміни для співробітників, та на вході для пацієнтів.
«Хворі діти (0-18 років) обслуговуються максимально вдома, але якщо з’явилися на прийомі в амбулаторії, то їх направляють в окремий кабінет «червоної» зони. Робота респіраторного відділення організовується у дві зміни з 30-хвилинною перервою для вологого прибирання 2-3 рази за зміну, провітрювання та ультрафіолетового опромінення», – розповідає експерт.
Особлива увага приділялася питанню забезпечення засобів індивідуального захисту для медичних працівників.
«У Вишнівецькій ОТГ зафіксовано два випадки інфікування COVID-19, ми визначили усіх контактних осіб та провели дезінфекцію громадських місць. За бюджетні кошти для нас закуплені всі необхідні засоби індивідуального захисту. Також до цього процесу активно долучалися представники бізнесу та громадськості. У своїй роботі ми повністю дотримуємося рекомендацій МОЗ та проводимо всі необхідні процедури згідно протоколів», – розповідає Світлана Сікора, керівниця КНП «Вишнівецька амбулаторія загагальної практики та сімейної медицини».
Учасники семінару ознайомилися з кращими практиками по боротьбі з пандемією, які дозволили отримати новий досвід та відповіді на низку запитань.
Нагадаємо, що нещодавно за підтримки U-LEAD громади Тернопільщини отримали друковані інформаційні матеріали. У кожному комплекті в середньому 500 газет, 40-50 постерів формату А2 та 120 листівок. У громадах друковану продукцію розміщували в найбільш людних місцях та розповсюджували серед пенсіонерів.
