Наталія Павлюк — одна з тих лікарів з Монастириськ Тернопільської області, що захворіли на коронавірусну інфекцію. Вона щойно почала працювати і одразу потрапила в непрості часи. Працює неврологом у центральній районні лікарні Монастириськ. В одному з ними приміщенні й терапевтичне відділення, але зараз усі перекваліфікували на інфекційні. Загалом у місті заразилися коронавірусом 44 медичні працівники.
Зараз Наталія вже повністю одужала і вийшла на роботу, щоправда, в карантинному режимі. Про те, що в неї знайшли коронавірус, дізналася випадково від подруги, яка побачила про це інформацію в інтернеті. Що вона відчувала, як лікувалася, чому заразилися лікарі і чи цькували її та її родину через те, що в неї коронавірус, вона розказала hromadske.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Про те, як заразилася коронавірусом і дізналася про це
Я працюю лікаркою-неврологом зовсім недавно — десь з початку лютого, щойно після інтернатури. Взагалі не помітила, що щось не так. У нас захворіла одна медсестра, і тому почали виявляти контактних осіб. Ми працювали всі разом, то всіх працівників і перевіряли.
Якщо чесно, я взагалі не відчула різниці в стані. Передзвонили і сказали: «Так, хвора». Мої результати були готові 25 березня.
Але дізналася, що в мене Covіd-19, я взагалі-то від подруги, яка мені скрін з інтернету прислала. Кидає в інстаграмі фотку і питає: «Ти що, хвора?» Я кажу, та ні, ніхто не дзвонив. Вона каже: «Ну як, подивися, ось пишуть “лікар-невролог з Монастириськ, родом із Золотого Потоку — це ж ти». Отак я і дізналась, була в шоці.
Не мало так бути, мали б подзвонити і сказати спочатку мені. А так зробили паніку вже в Золотому Потоці, а я нічого не знаю.
Вже потім подзвонили з поліції, і то не сказали. Просто почали питати про контактних осіб. А я питаю: «Скажіть, будь ласка, я захворіла? В мене виявили позитивний результат?» А мені кажуть: «Ми не володіємо такою інформацією, нам просто сказали перевірити всіх контактних осіб». Це було стресово для мене, так не мало б бути.
Нас перевірили всіх. Брали мазки на ПЛР-дослідження з зіву і з носа. Тоді вже ввечері і був результат. Зараз приходять пізніше, бо масово людей перевіряють і тепер це триває два дні. Я захворіла, крім мене, ще троє людей. Тому була однією з перших.
Ця жінка, що першою захворіла, лікувалася в нас у терапії. А терапія і неврологія в одному приміщенні. Пізніше вже перевіряли і реанімацію, і хірургію.
Про першу медпрацівницю з Монастириськ, яка заразилася коронавірусом
Вона була «важка». Слава Богу, зараз краще себе почуває.
Спочатку був такий алгоритм, що ми мали перед тестуванням на коронавірус виключати грип А і грип В. Їй зробили тест і підтвердили грип типу А, відповідно коронавірус виключили. Лікували так, як при грипі. А стан почав погіршуватися. І через півтора тижні їй зробили мазки на коронавірус і підтвердили. Тоді ще не було засобів захисту, і ми всі контактували між собою.
Спочатку вона лікувалася в терапії, потім в реанімацію перевели, бо стан погіршився і стало важче дихати. І вона на апараті. Але зараз уже легше.
Захворіли лікарі не тільки районної лікарні Монастириськ, захворіли й сімейні лікарі, і медсестри, і молодші медсестри. Нехай це дослідять. Ми ніде не збиралися разом, ніякого загального заходу не було. Був уже карантин. Тільки почалася ця ситуація в Ухані, ми вже почали про це говорити.
Про симптоми, самоізоляцію і страх
Жодних симптомів у мене взагалі не було. Тому справді зараз потрібно дотримуватися режиму карантину, бо більшість із нас хворітимуть і навіть не знатимуть про це. Для когось безсимптомно, а для когось смертельно.
Чесно, в перший вечір, коли я дізналася, в мене був страх, була паніка. Я не знала, що буде, чи воно якось себе проявить. Було дуже страшно, не могла це усвідомити, бо мене нічого не турбувало. Думала навіть, що це якась помилка.
Після того шоку вирішила, що мені треба все прибрати в хаті. Ходила, прибирала, потім змирилася. Поговорила з Тетяною Степанівною — це наша інфекціоністка, вона дала рекомендації, куди звертатися, якщо стан погіршиться.
Два тижні сиділа на самоізоляції, не виходила нікуди. Мені пощастило з сусідами — Антоніна Андріївна та пані Іра мені все приносили і залишали біля дверей, я просто виходила і забирала. З роботи також телефонували і пропонували допомогу.
Про те, як на діагноз реагували сусіди, знайомі, колеги
Тут, у Монастириськах, я не зіткнулася з проблемами через діагноз. І сусіди, і колеги нормально ставилися. Але я родом із Золотого Потоку.
Я не була там місяць як тоді, а пішли розмови, що була і приїздила, контактувала. Хтось розуміє, що це неправда, а іншим не докажеш. Але багато й підтримували, священник місцевий телефонував і підтримував. Батькам дісталося, але вони в мене молодці й оборону тримали.
Про те, як слідкували за самоізоляцією, та про одужання
Мені після підтвердженого діагнозу подзвонили з поліції, нагадали, що я маю сидіти на самоізоляції, опитали про всіх, з ким контактувала, записали їхні контакти. Потім перевіряли мене кілька разів, телефонували, навіть приїжджали, чи дотримуюся карантину.
Рівно через 14 днів я пішла здавати повторний тест. Через два дні прийшли результати — негативний. Після першого негативного я знову пішла здавати. Знову прийшов негативний результат. Після того вже пішла на роботу.
Я зараз людей не приймаю, бо лікарня повністю перекваліфікована на інфекційне відділення. Не можемо вести своїх хворих, це ризик для людей. Але лікарняні якісь подовжити, і таке інше, треба.
У нас були й п’ятихвилинки, постійно говорили про те, що нас треба забезпечувати засобами захисту, апаратами штучного дихання. Вже коли була епідемія, нас забезпечили. Дякую волонтерам, вони дуже допомогли — і масками, і антисептиками.
Зараз не вистачає лікарів і медсестер, бо багато пішли на самоізоляцію і карантин. Працюють у надзвичайному режимі зараз, по кілька діб не сплять. Вони молодці, дуже горда за них і що попала в такий колектив.
Не знаю, як вони витримують у цьому захисному костюмі стільки часу. Ти не можеш ні в туалет, вибачте, сходити. Бо ти його знімаєш — і все, мусиш заново митися й одягатися. Вони роблять велику роботу.
Про те, що робити, якщо тест на Covid-19 виявився позитивним
Я б хотіла порадити не тільки тим, хто захворів, а й усім: в першу чергу, треба залишатися людьми. Пандемія колись закінчиться, а неприємний осад може залишитися.
Також дотримуйтеся правил карантину! Мити руки, не контактувати. Вживати багато рідини. Це банальні речі, але вони потрібні й обов’язкові.
Рекомендації такі, щоб на Великдень усі сиділи вдома. Але моя думка, що після Великодня буде спалах, бо багато людей не будуть дотримуватися карантину. Залишайтеся вдома, будь ласка.
