Пасхальне послання архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Тернопільської єпархії Української Православної Церкви України.
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Закінчився Великий піст, і вся Україна радісно зустрічає Світле Христове Воскресіння. Ми пройшли довгий шлях покаяння, боротьби з гріхом, скорботи через наші гріхи та зусиль для їх подолання. І сьогодні всі ми воскресли до нового життя, життя у Христі, наслідуючи нашого Спасителя, як про це нам каже святий апостол Павло: «Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Ним не володіє. Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога. Так i ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим. 6:9-11).
Тому і для нас, дорогі браття і сестри, після перемоги Господа над смертю вона вже не страшна, адже навіть після смерті тіла ми продовжимо вічно жити з Христом Спасителем у Його небесних оселях. Але вже тепер Господь дав нам це свято, Своє Світле Воскресіння, торжество життя над смертю, щоб ми, живучи в тілі земному, відчули часточку вічного життя, де ця радість буде безкінечною.
Цей Великий піст для багатьох людей був дуже важким, оскільки страшна епідемія, яка поширилася по всій землі, змусила багато Церков світу, в тому числі і в Україні, змінити традицію та звичний перебіг богослужінь. Храми були майже або зовсім порожніми, люди молилися вдома, долучаючись до служб через трансляції по телебаченню чи через інтернет. І навіть тепер, у світлі дні Христового Воскресіння, велика кількість людей не може бути присутньою у храмах на богослужіннях.
Багато кого обурила така ситуація, дехто нарікав на священнослужителів, дехто – на владу, а дехто вважав те, що сталося, несправедливим покаранням від Бога.
Але Господь, Який є Любов та турбується про кожну людину, нічого не посилає випадково. На жаль, для більшості православних християн Великий піст традиційно не відрізняється від звичного побуту. Замість посту та молитви, щирого покаяння за неправильні вчинки і боротьби з гріхом ми провадили життя у звичайній суєті, у повсякденних турботах та розвагах, лише зрідка згадуючи про те, що піст триває. Для багатьох сповідь та причастя у Великий піст перетворились у традицію, замість того, щоб бути душевною необхідністю.
Тому по Своїй великій любові Господь послав нам карантин, щоб ми могли побути ці дні вдома, наодинці із собою та родиною, подумати про своє життя, вділити час для молитви й покаяння, щоб знайти спільну мову з рідними, котрим у інший час ми приділяємо мало уваги. Цей Великий піст Господь подарував нам як особливий період для нашої душі і вказав, яким має бути справжній піст для православного християнина.
Чому ж, дорогі браття і сестри, після закінчення посту, на саме свято Воскресіння, ще не закінчився карантин і ми частково продовжуємо перебувати у цьому своєрідному затворі? Це теж відбувається по волі Божій, бо Господь хоче нас навчити справжньому сенсу Пасхи Христової. Адже Христос воскрес для того, щоб відкрити нам шлях до вічного життя, ми святкуємо перемогу над безмежною владою гріха, яка була до Воскресіння Спасителя, святкуємо Нове Життя, не в самотності, наодинці зі смертю, а життя з Богом, під Його благодаттю і в Його любові.
На жаль, дехто бачить у Воскресінні Христовому тільки ще одну можливість зібратися всією родиною за столом, провідати родичів; багато хто проводить це радісне свято, не згадуючи про Христа, у застіллях або на пікніках на природі. У деяких регіонах є традиція день Воскресіння Христового проводити не у святкуванні перемоги Життя над смертю, а у молитвах за померлих на кладовищах, ніби всупереч слову святителя Іоана Златоуста «Воскрес Христос, – і немає жодного мертвого в гробі!» (Слово Огласительне у день Христового Воскресіння). Так відбувається, бо багатьом зручно використати цей світлий і святий день для виконання всіх особистих молитовних обов’язків, щоб на багато місяців знову забути про Бога.
Дорогі браття і сестри! Господь послав усім нам велике випробування твердості нашої віри. І ми повинні бути Йому вдячними за це, оскільки завдяки цьому випробуванню змогли побачити недоліки в нашому християнському житті і отримати шанс їх виправити. Завдяки цій епідемії наша віра отримала можливість удосконалитися через випробування, як у вогні – щоб горіти, а не тліти, щоб слова Господні «оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх» (Одкр. 3:16) були сказані не про нас.
О як страшно бути відкинутим від Бога через власну байдужість! Адже саме неувага до Бога та власного спасіння – причина всіх бід у нашому житті, оскільки, як каже Сам Господь, «кого Я люблю, тих викриваю і караю» (Одкр. 3:19). Нехай завдяки всьому, що посилає нам Господь, і ми станемо міцними у вірі, впевненими у надії та гарячими у любові до Бога. Нехай Христос, Який переміг смерть, переможе і нашу байдужість та дарує нам воскресіння до нового, справжнього богоугодного життя.
У ці святкові дні Воскресіння Христового хочу привітати духовенство та парафіян нашої єпархії зі Світлим Христовим Воскресінням. Нехай, незважаючи на особливі умови цьогорічного святкування, світла пасхальна радість наповнює наші серця та примножує в них любов до Бога та вдячність за всі Його благодіяння для нас. Щиро вітаю обласну, районну та місцеву владу, вітаю наших воїнів-захисників та всіх православних християн Тернопільщини з величним і славним святом Воскресіння Христового.
Нехай Христос Господь, Який переміг смерть, переможе і всяке зло, душевне і тілесне, яке віддаляє нас від Бога, і допоможе нам стати добрими християнами, які люблять Господа і ходять путями Його!
Воістину Христос воскрес!
Нестор,
архієпископ Тернопільський і Кременецький
