Дана розповідь про теребовлянця, закоханого в природу, який хоче та намагається змінити свій край, перетворити його райський куточок на землі.
Відразу хочеться розпочати розповідь словами професора Даніеля Шамовіца (декан факультету біології Тель-Авівського університету і автор книжки “Що знає рослина”):
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
«Ми живемо у час стрімких змін в екосистемі – глобальне потепління, зміни в рівнях опадів, демографічні трансформації. Якщо ми не зрозуміємо, як саме рослина відчуває середовище, реагує на нього й адаптується, то років через 50-100 у нас можуть виникнути серйозні проблеми. Ми катастрофічно недооцінюємо рослини. Ми розглядаємо їх як неживі предмети, геть не усвідомлюючи складні й дивовижні біологічні особливості, що дозволяють їм виживати».
Як хімік-біолог, дещо розтлумачу слова професора: діло в тому, що не лише цим вченим, а й масою інших вчених з різних країн планети Земля вже давно доведено, що рослини мають інтелект, масу різних функціональних особливостей, притаманних розумним живим істотам. Наприклад, всі рослини між собою поєднані в землі корінням та спілкуються між собою, приймають колективні рішення важливі для життєдіяльності, а ще в них є(доведено практичними експериментальними дослідами вчених) попереджувальні сигнали та реакції на загрозу. Коли людина ламає гілку чи нищить рослину тим чи іншим способом, то про цю подію дізнаються миттєво спочатку найближчі сусіди, а згодом і все зелене населення планети. Так можна довго ще описувати цих наших планетних співмешканців, на жаль до яких людина відноситься ще й до нині зверхньо, навіть брутально.
Посилання на зовнішній Інтернет-ресурс про рослин: https://www.bbc.com/ukrainian/science/2015/12/151203_plants_underestimated_intelligen_sa
Але далі мова йтиме про особливу людину, про людину, яка відчуває до рослин велику любов та повагу. Саме таким і є наш земляк з Теребовлі Михайло Войтович. І дякувати Богу, що він не один такий на світі. Найбільш ймовірно, що саме Господь обдарував цього чоловіка хистом бережного та вмілого піклування про рослин, вклав в його голову та руки вміння, як подяку за любов до Себе(Прим. авт.. – версія автора).
Пан Михайло каже, що почав доглядати рослини на чужині (в Франції, потім в Австрії), куди подався на заробітки, хоч він має іншу вищу освіту – економічну. Від того часу Михайло своє захоплення перетворив у свою професійну діяльність. І хоч він каже, що почав доглядати рослини вже в зрілому віці, все ж, думається, що це не так. Чому? Адже він виріс на Садиківських горбах, з яких в теплу весняну пору лине над всім містом аромат цвіту садків, а поряд ще й ліс, а на обійстю був дідівсько-батьківський сад, який Михайло вже пересадив новими рослинами і найбільше яблуньками. От, не відаючи того сам, він отримував з дитинства відчуття любові та піклування до рослин від батьків, навколишнього оточення. Саме про відчуття та почуття хочеться наголосити з великим акцентом – любов не буває без них і, якщо людина не відчуває нічого до чогось, то й ніколи не полюбить те всіма фібрами своїх душі та серця. Ця любов не дає спокою, вона плеще в чоловіка через край, вже давно не поміщається в ньому, тому пан Михайло пропонує свої знання та вміння по догляду за садом, за всіма іншими рослинами широкому загалу. Навіть добровільно та безкорисливо, тратячи свій час, надає практичну допомогу(наприклад, обрізав кущі на території Теребовлянської ЗОШ І-ІІІст.), створив на Фейсбуці групу «Теребовля. Екопроект», де дає практичні поради з ілюстраціями для садівників, не раз пропонував свої послуги в багатьох проектах місту(хоч вони владою не були взяті до уваги), всього не почислити.
Життєва позиція Михайла Войтовича тепер незмінна – він бореться за чистоту довкілля, хоче, щоб його рідне місто стало взірцем всього краю, цвіло в садах та квітниках, заманювало своєю красою будь-якого гостя. Ось саме за це теребовлянці й висловлюють пану Михайло велику щиру подяку та підтримують його всі починання! А ще зичать доброго здоров’я, наснаги та несамовитої енергійності!
Віктор Аверкієв, фото зі сторінки п. Михайла на фейсбуці
