Скільки триватиме карантин? Вчені змоделювали три сценарії протидії епідемії

Одною із найбільш важливих подій вчорашнього дня по темі коронавірусу стала публікація результатів моделювання ефективності різних стратегій протидії від авторитетного Британського Імперського Коледжу.

Застереження: до будь якої моделі, наскільки б просунутою вона не була, треба ставитися обережно. “Немає повністю правильних моделей, просто деякі з них корисні”. Не варто сприймати числа внизу як невідворотність або вирок.

Отже, науковці використали початкові реальні дані по смертності та заразності з  Китаю/Кореї/Італії та спробували передбачити результат трьох стратегій за допомогою просунутої версії SIR-моделі:

1. Стратегія “Не робити нічого”:  80% заразиться, 0.9% помре від вірусу протягом 3 місяців. Кількість смертей буде ще більшою через неможливість надати допомогу важким пацієнтам: 8-15% населення старше від 70 років може померти, можливості системи захисту здоров’я будуть перевищені в десятки разів. Для США, у числах, це 4 млн смертей, 90 млн – по всьому світу. Якщо взяти пропорційно для України, це приблизно до 0.5 млн смертей.

2. Стратегія “Стримування” (всі випадки з симптомами ізолюються, а до їхніх родин застосовують карантин. Всім, старшим від 70 років – забезпечують соціальну дистанцію). Це базовий набір з того підходу, що називають “стиснути криву”, однак цього не досить. Хоча пік потреби обладнаних реанімаційних ліжок утричі менший, цього недостатньо для потреби всіх, хто може захворіти: Ця стратегія зменшує кількість смертей удвічі, грубо.  

3. Стратегія “Придушення”, або блокади (те ж саме, що у п.2, але соціальна дистанція застосовується для всіх, плюс всі публічні місця та більшість місць роботи закривають, так само як і навчальні заклади. Рівень карантину – приблизно такий, як зараз в Україні – тільки зі 100% виконанням). Це працює, кількість смертей стає у сотні разів меншою, можливостей для лікування та ліжок із системами штучного дихання вистачає на всіх. АЛЕ: у випадку, якщо припинити такі заходи до того, як буде вакцинована більшість населення, то пандемія повертається і вбиває стільки ж людей, як було в першому сценарії. Проблема цього підходу полягає в тому, що готова до масового використання вакцина з’явиться лише в кінці року – і це в кращому випадку. Отже, варіант такий – тримати жорсткі заходи, періодично скасовувати їх на якийсь час і повертати знову, до моменту поки буде готова вакцина. Підтримувати цю стратегію в постійному режимі (приблизно рік) неможливо через соціальні та економічні наслідки, які можуть бути гіршими, ніж наслідки пандемії (і це значно складніша задача для розрахунку). 

Одразу з’явилася критика структурних проблем цього моделювання: Автори Імперського Коледжу не врахували декількох критично важливих методів боротьби з епідеміями, що спрацювали в Китаї та особливо в Південній Кореї. Це такі методи:

– відстежування контактів (з ізоляцією можливих інфікованих без симптомів)

– масові інспекційні перевірки на симптоми

– ефективне та масове застосування тестів

Китай, наприклад, за кілька тижнів жорстких обмежень зміг зупинити поширення, плюс визначив практично всіх інфікованих та ізолював усіх, хто з ними контактував, і станом на сьогодні зупинив у себе епідемію. Визначення більшості інфікованих та їхніх контактів не дає виникнути другій хвилі експоненційного зростання зі стратегії №3 і дозволяє знищити вірус у популяції повністю. Простими словами, якщо все зробити правильно, жертв може бути значно, значно менше, ніж дає навіть найкращий сценарій моделювання.

В кожному разі, велика робота з ідентифікації хворих та їхніх контактів, а також із масового тестування людей (навіть без симптомів) – це критично необхідна складова будь-якого методу. Самі по собі заходи з блокування, навіть найжорсткіші, дозволяють лише пересунути проблему на “завтра”. 

Ідентифікація та тестування особливо важливі зараз, коли є дані, що у більшості випадків вірус передають хворі без симптомів (1, 2).

Нагадаємо, що на сьогодні кількість тестів, які проведені в Україні (близько 700), є одною з найменших у світі.