Епідемія Сovid-19 продовжує вперто крокувати світом. Щодня засоби масової інформації повідомляють про все нові і нові випадки захворювання, у тому числі й летальні.
Ще до минулого тижня українці лише з острахом спостерігали за розповсюдженням цього вірусу в інших країнах. Аж раптом у ЗМІ з’явилася шокуюча новина: захворів українець. Тоді ж у лікарню на карантин помістили і його дружину. З того часу в різних областях подейкують про карантинні заходи, «сарафанне радіо» передає про нові випадки хвороби, соцмережами мандрує неправдива інформація, що ще більше провокує паніку серед населення.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Тож, щоб з’ясувати, що таке коронавірус і «з чим його їдять», ми звернулися за коментарем до академіка Національної академії медичних наук, президента Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, завідувача кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Антоновича АНДРЕЙЧИНА.
«Спалахи коронавірусу були і раніше»
Ми застали Михайла Антоновича за роботою. Професор саме дописував статтю «Проблема емерджентних інфекцій в Україні». Як повідомив медик, йдеться про ті інфекції, що виникають зненацька і можуть наробити великої біди, серед них – і сумнозвісний коронавірус.
Ми попросили академіка на хлопський розум розповісти про те, що таке Сovid-19 і звідкіля він узявся.
«Ситуація складна і непередбачувана. Цей вірус здавна був у живій природі, панував серед різноманітних тварин. Однак чисельність людського населення на Землі зростає. Люди вирубують ліси, заселяють степи, знищують екосистему. І якщо раніше вірус був розповсюджений серед гризунів, кажанів, то тепер «перекинувся» на людей, мутував. Так з’явився агресивний, хвороботворний тип», – розпочав розмову Михайло Антонович.
Інфекціоніст додав, що випадки спалаху різних типів цього захворювання були і раніше. Приміром, вперше його зареєстрували у 2002-2003 роках, і знову ж таки у Китаї. Тоді він мав назву SARS – гострий тяжкий респіраторний синдром. Летальність сягала 2-10%. За деякими даними, у хворих віком старше 60 років смертність становила 50%, тобто, кожен другий. Ця епідемія тривала два роки і поступово вщухла.
«Наступний спалах відбувся у 2012-2014 роках. Тоді виникла MERS-інфекція – близькосхідний тяжкий респіраторний синдром, спричинений новим видом коронавірусу. Зафіксований в Азії, а саме в Саудівській Аравії і сусідніх країнах. Сьогодні ж спостерігаємо третю хвилю поширення одного з типів коронавірусу. Поясню, чому саме цю інфекцію назвали коронавірусом. Справа в тому, що під мікроскопом можна побачити, що його обриси мають специфічні виступи, що нагадують корону. Вони слугують йому гачками, якими він чіпляється за специфічні рецептори певних клітин. За допомогою своїх ферментів він руйнує оболонку клітини людського тіла, і через цей отвір туди потрапляє його геном», – пояснив лікар.
«Не такий страшний, як про нього думають»
Михайло Антонович каже, що найбільш вразливими до коронавірусу, як і під час попередніх спалахів, є люди похилого віку.
Після 60 років летальність збільшується, особливо зростає смертність після 70-літнього віку. У дітей спостерігається доброякісний перебіг захворювання.
«Переляк щодо цієї інфекції був на початках. Адже, усе невідоме, нове завжди викликає острах. Сьогодні ж ми чітко усвідомлюємо, що коронавірус не такий страшний, як про нього думають. Хочу спростувати твердження, що ця інфекція є настільки ж небезпечною, як натуральна віспа чи чума. Більше того, якщо взяти статистичні дані Китаю, то у 80% хворих перебіг недуги легкий, у 15% – тяжкий, у 5% – дуже тяжкий і потребує негайної госпіталізації, штучної вентиляції легень, оксигенації крові тощо», – продовжив професор.
Лікар додав, що важкий перебіг здебільшого спостерігається в осіб, котрі мають хронічні захворювання, тяжку форму цукрового діабету, хронічні захворювання серцево-судинної системи, органів дихання та інші хвороби, що супроводжуються імунодефіцитом.
«Тернопільщина і коронавірус»
За останніми даними Міністерства охорони здоров’я, станом на ранок 10 березня у світі зареєстровано 114 219 випадків захворювання на COVID-19, з них 4024 закінчилися смертю, вже одужали 64 147 (56,2%) осіб одужали. За межами Китаю зафіксовано 33 295 випадків у 103 країнах/територіях/регіонах.
У Європі зареєстровано 15 114 випадків захворювання на COVID-19 (Італія – 9172, Німеччина – 1139, Франція – 1412, Іспанія – 1024, Швейцарія – 332, Великобританія – 323, Нідерланди – 321, Бельгія – 239, Швеція – 248, Норвегія – 192, Австрія – 131, Греція – 73, Ісландія – 55, Сан-Марино – 49, Данія – 90, Ізраїль – 35, Фінляндія – 30, Чехія – 36, Ірландія – 21, Португалія – 30, Грузія – 15, Хорватія – 11, Естонія – 10, Азербайджан – 9, Словенія – 23, Румунія – 15, Білорусь – 6, Польща – 16, Росія – 7, Угорщина – 9, Північна Македонія – 4, Словаччина – 5, Болгарія – 4, Мальта – 3, Боснія та Герцеговина – 2, Латвія – 6, Сербія – 2, Андорра, Вірменія, Литва, Люксембург, Монако, Молдова, Україна – по одному випадку). З них 529 – летальних.
В Україні зареєстровано 1 лабораторно підтверджений випадок COVID-19. Загалом за весь період Центр громадського здоров’я України отримав 40 підозр про захворювання на COVID-19. Наразі 4 зразки ще перебувають на стадії дослідження.
На Тернопільщині у кількох хворих теж підозрювали коронавірус, однак після лабораторних досліджень діагноз спростували. Ми запитали у пана Андрейчина, чи готова наша область до (борони, Боже, звісно) спалаху COVID-19.
«Згідно з розпорядженням обласного управління охорони здоров’я на теренах нашого краю для госпіталізації можливих хворих на коронавірус обладнали два стаціонари – у Тернопільській міській комунальній лікарні «Швидкої допомоги» і дитячій міській.
Обидва відділення – після реконструкції та капітального ремонту, з хорошими умовами. Зокрема, в інфекційному відділенні міської лікарні є шість мельцерівських боксів. Це ізольовані палати з окремими входами і виходами. Вони розраховані на одного або двох пацієнтів. Зауважу, що за належної організації профілактичної, протиепідемічної роботи ймовірність зараження є майже нульовою. Хоча, якби ці бокси мали індивідуальну вентиляцію, було б ще краще. Кисень вже підвели. А ще їх необхідно оснастити апаратами штучного дихання».
Загалом, каже пан Андрейчин, щоб підготуватися до можливого спалаху коронавірусу, часу було достатньо. Проте… Необхідно збільшити запаси масок, спеціальних костюмів та інших засобів захисту. Дообладнати бокси відповідною апаратурою, надалі тренувати медперсонал, як одягати засоби, розробити маршрут пацієнта тощо. Панікувати не варто, однак краще бути готовим.
«Специфічних засобів лікування досі немає»
Відомо, що вакцину проти коронавірусу ще не винайшли. Тож чим лікують недугу? Чи винайшли медики «панацею» від COVID-19?
«На жаль, специфічних засобів лікування досі немає. Хоча в літературі є повідомлення про те, що певний лікувальний ефект дають препарати, котрі використовують при ВІЛ-інфекції/СНІДі. Окрім того, помічними є препарати групи інтерферонів, вони мають універсальний спектр противірусної дії.
Однак наразі немає препаратів, дія яких доведена за принципами доказової медицини.
У випадку коронавірусної інфекції медики застосовують патогенетичне лікування. Тобто, використовують препарати, що діють на різні органи і системи органів, створюють для організму кращі умови для боротьби з вірусом. Також хочу наголосити, що це гостра інфекція, а не хронічна. Тобто, організм виробляє до цієї недуги імунітет і звільняється від вірусу», – розповів Михайло Антонович.
Інфекціоніст каже, що причиною недавньої паніки були низька інформованість та розповсюдження неправдивих чуток.
Небезпечніші за коронавірус
Якось прочитала у соцмережах анекдот. Випадок у маршрутці: несподівано один із пасажирів почав кашляти. Довкола нього насторожилися люди.
– У вас що: коронавірус?
– Ні, туберкульоз!
– Слава Богу!
Але не було б так смішно, якби не було так сумно. Адже сіючи паніку довкола коронавірусу, люди почали забувати про інші інфекційні недуги, котрі, до слова, не менш, а іноді й більш небезпечніші за COVID-19.
«Тільки вдумайтесь, існує півтори тисячі інфекційних хвороб різної складності. Кожна з них має свого збудника.
В Україні ще не закінчилася епідемія кору. До слова, не рідко це захворювання перебігає важче, ніж спричинене коронавірусною інфекцією. Також реєструють нові випадки грипу, інших респіраторних захворювань, лептоспірозу, ботулізму, правцю тощо. Не вистачає сироваток, вакцин».
Будьте здорові!
Зоряна ДЕРКАЧ
