6 березня 2020 року в читальному залі центральної районної бібліотеки вже традиційно відбулися Шевченківські читання під назвою «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», присвячені 206 річниці з дня народження великого поета. Цього разу захід провели по-особливому, мовби в родинному колі в невимушеній обстановці.
Організаторами читань виступили спільно ЦРБ та сектор культури, молоді та спорту Теребовлянської РДА. Учасники – це бібліотекарі сільських бібліотек району, які прибули із своїми читцями, а також працівники ЦРБ, представники районної влади, місцеві поети, викладачі та студенти Теребовлянського коледжу культури та мистецтв.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Всі учасники дійства, яких було біля 50 чоловік, розмістилися за столами із солодкою та мінеральною водами, солодощами. Це особливо впливало на наймолодших учасників(такою була дівчинка з другого класу), а старшим надавало невимушеності, дружності.
Викладачі та студенти коледжу, учасники співочого ансамблю «Зорицвіт», виконали дві пісні на слова Шевченка з участю свого керівника Марії Сергієвої. Зачитали вірші Кобзаря також заступниця голови райради Ольга Трапова, керівник сектору культури, молоді та спорту РДА Галина Майор, голова районної «Просвіти» Йосип Кацан. Теребовлянський поет і краєзнавець Микола Ковальчук представив свій власний вірш, в якому поєднувались звертання до великого Кобзаря та до сучасників. Шевченківський «Заповіт» емоційно продекламувала дівчинка із с. Буданів на англійській мові, що дуже вразило всіх присутніх(Прим. авт.. – див. відео).
Ведуча заходу – бібліотекар Надія Хома вміло вела сценарій, запрошувала учасників почергово до виступів, також пропонувала їм скоштувати гостинців. Потім Надія Хома поділилася своїми враженнями: «Тепер ми провели Шевченківські читання не як якийсь конкурс, а в дружній та теплій обстановці. На мою думку, так всі учасники почувалися краще, більш розкуто, мовби в родинному колі. Кожен наш читець особливий і за власною манерою читав вірші Шевченка чи вірші йому присвячені. І хоч деякі з них повторювалися, але ж індивідуальність, тембр голосу і майстерність у кожного були різними, тому й лягали на душі всім присутнім в залі. Взагалі, спокійно слухати чи читати вірші нашого Кобзаря просто неможливо. Ми часто називаємо його ще провидцем, адже масу всього він нам, крім того, що заповідав, а ніби ще й пророкував у майбутнє. Отак, слухаючи поезію Шевченка, мимоволі порівнюєш події того часу із сучасними, самі по собі виникають паралель, єдність, спільність думок та відчуттів».
На закінчення необхідно відмітити таку особливість, яку висловили багато учасників дійства: «Сьогодні ми зустрілися з Тарасом, ми йому читали його та свої вірші, він був, мовби матеріально присутнім посеред нас…»
Віктор Аверкієв, фото та відео: Софія Стрілецька
