Захід символічно називався «Вони тримають небо України». Таким чином проводилася паралель між кривавими подіями лютого 2014 року та війною з російськими окупантами нині на Сході України.
На це вже традиційне дійство прибув святий отець мітрат Іван Сивак, сотрудник УГКЦ Святого отця Миколая, були запрошені теребовлянці-майданівці, волонтери ГО «Теребовлянська вежа»; голова ГО «Спілка учасників АТО/ООС та волонтерів Теребовлянщини», бувалий боєць, Іван Олексюк; військовослужбовці підрозділу 44-ї окремої артилерійської бригади, що базується в Теребовлі. Командири дивізіонів, бойові офіцери, підполковники Максим Кухар та Андрій Скляр привели з собою 11 молоденьких солдатів строкової служби. Крім того вшанувати Героїв прийшли і голова Теребовлянської РДА Ярема Шатарський із завідувачкою сектору культури, молоді та спорту РДА Галиною Майор та прес-секретарем Лесею Дидою, заступник голови райради Ольга Трапова, педагоги та школярі міських шкіл, студенти Теребовлянського коледжу культури та мистецтв з викладачами на чолі із заступником директора Зоєю Габрух та багато активістів громадськості, небайдужих людей.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Волонтери ГО «Теребовлянська вежа» підготували куточок майданівської та волонтерської атрибутики, де зокрема був стяг України, з яким вони пройшли весь Майдан, закіптюжений, з підписами. На запитання – коли ж ви поперете його, волонтер Олег Уруський відповів, – А, коли здолаємо москалів, от тоді й поперемо! – З іншого волонтери представили бойові щити, дерев’яні бити, бруківку, каски, бронежилети, протигази та все те, чим вони оборонялися, боролися на Майдані. Бібліотекарі ж підібрали та оформили столик із книжками про Революцію Гідності, збірками віршів та пісень, фото і картини. До речі, волонтер і заслужений художник України Микола Шевчук виставив свої чотири картини, які побували не на одній Всеукраїнській виставці та занесені до фото-каталогу картин України. Це, найперше, образ загиблого воїна-земляка з с. Дарахів Володимира Питака, де по всій картині зображені мовби отвори від куль, а також картини «Козак Мамай», «Похилилось небо», «Нічого кращого немає, як тая мати молодая…». На окремому стенді відвідувачі могли розглянути збільшені фото з Майдану, також надані волонтерами.
Ведуча заходу бібліотекар Надія Хома, відкриваючи його, сказала: «Сьогодні в нашій країні вшановують пам’ять загиблих патріотів, які віддали свої життя за волю та незалежність, європейський вибір України шість років тому на Майдані в Києві. Яка ж багатостраждальна наша Ненька! Багато століть українці прагнули й виборювали свою волю та кращу долю. Скільки героїв повстало з пітьми, які віддали найдорожче, що є в кожної людини – життя, хто те рахував? Нині найкращі сини України ведуть запеклу боротьбу на Сході з московськими загарбниками, захищаючи нас, гинуть, проливають свою кров у рідну землю. Дуже відрадно, що до нас сьогодні завітали солдати і багато молоді. Це для вас ми підготували невеличкий історичний екскурс та виступи, вірші та пісні, вітання та документальні фільми. Слава Україні!» В цей час всі присутні встають, лунає мелодія Гімну України, на світловому табло демонструються фото Героїв Небесної Сотні, уривки з документальної кінохроніки кривавих подій на Майдані.
А далі розповіді ведучої, учнів Теребовлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, директорші бібліотеки Людмили Кручініної, працівників бібліотеки Софії Стрілецької та Марії Бучинської чергувалися з виступами та декламуванням віршів. На початку Анастасія Вовк, студентка та солістка ансамблю класичного сучасного танцю «Дивертисмент», виконала хореографічну композицію «Колискова зорі» у вишуканому давньому українському строї, потім студентка ІІ курсу духового відділу Настя Савіна зіграла на флейті чарівну мелодію, яка запала в душу кожному присутньому. Солістка із с. Кобиловолоки Уляна Тарнопольська виконала пісню «Ангели Майдану». Окремо потрібно описати пісенно-танцювальну композицію, яку показали глядачам вчителька та учні Теребовлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2. Величаво звучить мелодія й тут виходить «Мати-Україна». Та раптом чути постріли, динаміка музики змінюється на тривожну, вибігають хлопці в чорному(вороги), в’яжуть Україну колючими путами і так всі учасники застигають. Під час дійства звучить розповідь-супровід інших учнів: «Тисячі поранених і біля сотні людей було вбито снайперами та спецназівцями, декілька сотень зниклих безвісти, такі втрати понесли патріоти. Серед них були науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти, люди інших національностей. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. «Небесна Сотня» своїми життями, мовби викупила свободу для мільйонів українців і надала шанс збудувати нову демократичну правову державу». На закінчення вибігають білі Ангелята-діти та проганяють чорні сили, обіймають ніжно Україну-Матір, а та промовляє: «Слухайте, люди! Будьте сміливі завжди і усюди. За мир і єдність Господа моліть. Просимо, тримайтеся, вкраїнські люди, заради України правдою живіть! Не дайте ворогу її карати. Боріться, як Шевченко заповів. Любіть її…, це ж ваша мати, а Неньку шанувати Бог велів!»
Досвідчений дует вокалістів із смт. Дружба Надія Ванюсів та Надія Чорна(дві Надії!) порадували глядачів піснею «Кленова балада», а пісня «Я тебе ненавиджу війна», яку виконав хлопчик Сашко Соколовський із с. Дарахів, викликала у всіх, особливо в матерів і солдатів, небувалі переживання, відчуття та захоплення так, що бурхливі оплески не помістились у вщент переповненому читальному залі й полинули собі ген далі містом.
Не менш сильно вразила присутніх поема «Майдан», яку продекламувала студентка ІІІ курсу коледжу відділу видовищно-театралізовані заходи Настя Жирук. Поряд на світловому табло демонструвався наступний документальний фільм про Майдан, а потім і про війну на Сході.
Про війну історичні довідки зачитували учні, вони говорили, що українці такого не сподівалися, але тисячі тих, хто вистояв на Майдані та ще багато добровольців, не задумуючись, пішли на фронт захищати нашу Батьківщину, відстоювати завоювання Революції Гідності зі зброєю в руках. Тут ведуча пані Надія представляє бойових офіцерів 44-ї бригади(каже на неї – «рідної») та пропонує піднятися їхнім солдатам. Коли останні те роблять, то отримують в знак поваги багато оплесків. Дивлячись на їхні лиця, можна було помітити, що більшість з них такого прийому не чекали, дехто навіть почервонів. Але на всіх, без виключення, відображались задоволення та велика подяка.
Коли ж слово надали представникам районної влади, то з’ясувалось, що у заступниці голови райради син також були на Майдані, жінка поділилася своїми переживаннями про те, при цьому на її обличчі читалась велика гордість за сина. Новий очільник РДА та завідувачка сектору РДА культури, молоді та спорту також розповіли про свої родини, хто з них побував на Майдані, висловили подяку всім патріотам України, які й до нині її захищають від нападників.
Іван Олексюк, учасник війни з москалями, коли йому надали слово, не став розповідати, що йому випало пережити там, а просто сказав: «Напевно, друзі, така вже наша доля, що приходиться всім разом боронити свою Батьківщину з давен і до нині. Я висловлюю щиру та велику подяку всім мужнім чоловікам та жінкам, особливо волонтерам, що ви є великими патріотами і на вас тримається віра народу в перемогу!»
Микола Шевчук спершу відмітив, що дякує за запрошення і йому це дуже приємно двічі, адже того ж дня святкується і День Українського Герба, який започаткований ще за часів Київської Русі. А потім патріот розповідав про волонтерські будні. Під час його розповіді на світловому табло демонструвались фото учасників їхньої ГО, коли вони бували з благодійними місіями на самій передовій у своїх воїнів-земляків протягом всієї війни аж до нині. Про один випадок тут, вдома, він розповів прямо із сльозами на очах: «Одного разу старшокласник нам приніс кольорові смужки матерії для в’язання маскувальної сітки й повідомив, що то він порвав свою майку і хоче внести власну лепту для захисників Вітчизни. Потім додав – йому буде надзвичайно приємно усвідомлювати, що кавальчики його майки можливо захистять бійців на війні, збережуть їм життя…»
Хвилину мовчання по загиблих героях провели по особливому: зазвучала тужлива мелодія й під час цього троє старших учні в зал передали три запалені лампадки пам’яті. Вони побували в руках кожного присутнього і напевно кожен подумки дякував героям та оплакував їх загибель…
Підсумовуючи та закриваючи захід, Надія Хома звернулася до присутніх: «Згадаймо, шановні, сьогодні у молитвах всіх наших Героїв, які віддали життя за наше майбутнє. Вони згасли як зорі… Пам’ятаймо їх завжди!»
На завершення прозвучали пісні «Помоліться батьки» у виконанні співочого дуету із смт. Дружба та «За синє небо» у виконанні тріо – двох Надій та Василя Панюса.
Від автора: Не відаю як кому, але мені від такого заходу душа розвернулась і не знаю, коли звернеться…
Віктор Аверкієв, фото автора
