Історія Стіжка, це історія колишнього міста, від якого майже не залишилось сліду. А між тим, Істожек згадувався вже в 1064 році, серед інших укріплень збудованих на південній межі Волині. Існує думка, що саме біля Стіжка на Даниловій горі великий галицько-волинський князь Роман Мстиславович Великий будував свою столицю. В XIV столітті є згадки про те що тут бували і Польський король Казимир і Литовський князь Любарт. В кінці XIX століття Стіжок вже описується, як село. То ж разом з “Тернопільським” подорожуємо у славні часи Київської Русі.
Княжа столиця
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Сучасне село Стіжок стоїть біля однойменної гори, 357 метрів заввишки. На вершині гори колись лежало літописне місто. Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки передкарпатської культури шнуркової кераміки. Тобто Стіжок був одним з центрів європейської цивілізації ще у часи неоліту.
Трохи північніше, на околиці Стіжка, розташована легендарна Данилова гора. За легендою, поява фортеці Данилів пов’язана із галицько-волинським князем Романом Мстиславовичем Великим, який у 1201 році, полюючи в околицях Стіжка, отримав звістку про народження сина Данила, в честь чого й заклав місто Данилів. Роман Великий носив титул князя Волинського та Галицького і Всієї Русі. Засноване місто Роман планував зробити столицею своєї Об’єднаної Галицько-Волинської держави. Цим планам завадила смерть великого українського князя.
Монголо-татарська навала
У середині ХІІІ століття син князя Романа, Данило Галицький зустрівся у цих місцях з ордами хана Батия. Монголи спустошили Лівобережжя. Князь Данило не мав змоги воювати у відкритому бою, тому почав будувати укріплені гради-фортеці. На високих кручах постали фортеці у Кременці, Данилові-Істожеку, Сатанові, Чорнокозинцях, Кудринцях, Гусятині, Сидорові, Збрижі, Скалі-Подільській, Жванці, Червоногороді.
Спочатку гради складалися із земляних валів, з якими були з’єднані дерев’яні городниці, ворота, зведені мости. Пізніше Данило Галицький почав будувати міцніші кам’яні укріплення. Місто Данилів стояло на високій горі. Фортеця стала опорним пунктом для Волинської землі на її південних окраїнах. Круті схили Данилова й Кременця забезпечували городищам потужний природний захист.
Літопис розповідає про місто так: “Данилів, город у Волинській землі коло лівого берега верхівки Іловиці (лівої притоки Понори, правої притоки Ікви, правої притоки Стиру)”. Довший час велись суперечки щодо місця розташування Данилова. І лише археологічній експедиції під керівництвом Павла Раппопорта в 1968 році вдалось віднайти сліди літописного міста на так званій Даниловій горі біля Стіжка.
Пивний центр Південної Волині
Фортеця займала територію близько 1,2 гектара. Проте, Данилів був не лише стратегічним оборонним об’єктом, а й жив повноцінним життям середньовічного міста. У поселенні процвітало ремісництво і торгівля. Про це свідчать чисельні знахідки виробів із металів, цегли, скла. Як в інших великих центрах Волині, Поділля та Галичині, у Данилові-Стіжку варили пиво, яке продавали або обмінювали через посередників-купців на необхідні сировину і товари. Данилів мав княжий палац за мурами, адміністративні, житлові будівлі, ринкову площу, а складовою частиною й духовного життя його становили монастирі та храми. Під час археологічних розкопок було знайдено залишки фундаментів і руїн масивних кам’яних будівель XI-XIII століття.
Знищення Данилова-Стіжка
У 1241 році під тиском величезної армії Батия загинули безліч знаних фортець, проте Данилівський замок залишився неприступним, як і все місто Стіжок. Цікавим фактом є те, що монголи, які взяли штурмом всі найбільші міста Київщини та Волині, ані Кременець, ані Данилівський замок навіть не намагалися штурмувати, оскільки, згідно з зауваженням літописця, Батий розумів, що він все одно не зможе їх взяти. Проте, у 1259 році фортецю зруйнували відповідно до угоди між князем Васильком Романовичем і ханом Бурундаєм. Місцеві перекази вперто переконують, що Данилів, як і всі давньоруські фортеці, був пов’язаний підземними ходами з містами-супутниками. Остання письмова згадка про Данилів припадає на 1366 рік. Між польським королем Казимиром III Великим (1310 – 1370) і Литовським князем Любартом Гедиміновичем (1300 – 1383) був укладений договір, за яким міста Волині, в тому числі й Данилів, закріплювалися за Любартом.
Єдина збережена церква часів Київської Русі
Знайти залишки стародавньої фортеці самостійно зараз дуже важко, але якщо уважно придивитися до гори, то можна знайти рештки валів. А от геологічна пам’ятка природи місцевого значення – Троїцька церква, яка знаходиться на горі. Це єдина кам’яна споруда часів Київської Русі, що збереглася на території Тернопільщини. Церква, що залишилася на місці фортеці, була відновлена у 1551 році. Зі східного боку гори частково зберігся ровесник Данилова — печерний скит-монастир. Церква носила як культове, так і оборонне значення, про що свідчать мури будівлі: товщина стін більше метра, а маленькі вікна знаходяться на висоті більше двох метрів. Згідно оцінок скит збудовано у XVI столітті за почаївського ігумена Іова. З його ініціативи прибудували сучасну привхідну частину. Хоч храм знаходиться далеко, за ним ретельно доглядають, а двічі на рік – на Великдень і другий день Святої Трійці – відправляють Богослужіння.
Тож, якщо Вам обридли затоптані туристичні стежки, можете відкрити для себе місцину Стіжок, котра має славну історію. Тут є що подивитися і можна доторкнутися до історії, особливо, якщо свою подорож до Стіжка пов’язати із щорічним мистецько-краєзнавчим фестивалем “Братина”, що відбувається у другий день Трійці. Тож відкривайте для себе нове. Вивчайте історію та сучасність рідного краю. Відкривай Тернопілля разом з “Тернопільським”.
