Скандальне повідомлення прокуратури Тернопільської області щодо незаконно продажу майна комунальної власності (приміщення колишньої залізничної лікарні) вартістю 15 мільйонів гривень базується виключно на «припущеннях» слідчих. Без суду, без доказів, на основі припущень називають людей злочинцями. Більше того, не було самого факту продажу комунального майна. Прикро, що ця «сталінська» практика запроваджується з приходом нового, а раніше кримського прокурора Петра Бойка. Тернополян не мають дивувати декілька задекларованих земельних ділянкок, три квартири, значні грошові активи кримського прокурора, адже для силовиків із курортних місць такі статки є нормою.
Щоб зрозуміти ситуацію, варто виокремити, які звинувачення висуває прокуратура і яка ситуація є насправді.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Перший міф прокуратури: чиновники міської ради підробили будівельні документи
14 січня 2020 року прокуратурою Тернопільської області на офіційному веб-сайті здійснено публікацію «На Тернопільщині прокуратура попередила незаконний продаж майна комунальної власності без проведення конкурсу, вартістю понад 15 млн грн». Спецслужби ніби то встановили, що історичну будівлю колишньої залізничної лікарні посадовці Тернопільської міської ради планували приватизувати за суттєво заниженою ціною в інтересах діючого орендаря (4 млн). А саме, нібито для зниження вартості об’єкту зловмисники підробили документацію, яка свідчила про нібито виконані орендарем роботи з відновлення окремих приміщень будинку (юридичною мовою – невід’ємних поліпшень будинку).
Що маємо насправді: працівники міської ради не можуть підробити документацію про «невід’ємні поліпшення», бо не мають до них доступу.
Тернопільська міська рада вчиняє дії щодо приватизації комунального майна відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Тобто рішення про включення об’єкту в перелік, що підлягає приватизації, приймається колегіально – на сесії Тернопільської міської ради. ДЕПУТАТАМИ. А не рядовими працівниками мерії.
Також саме сесія визначає шлях приватизації. Викуп орендарем приміщення застосовується у тому числі, якщо орендар здійснив невідємні поліпшення (відремонтував частину приміщення, облагородив територію тощо) орендованого майна. Але визначають, чи орендар здійснив такі поліпшення не чиновники з міської ради, а спеціальні служби не пов’язані з радою.
По приміщенню колишньої залізничної лікарні ситуація така:
В ході підготовки об’єкту до приватизації орендарем надано документи щодо проведених робіт з поліпшення об’єкта :
Технічний висновок будівельної експертизи та висновок експерта-оцінювача про вартість невід’ємних поліпшень.
І найголовніше, саме Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) України засвідчила Сертифікатом відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
Перекладаючи з юридичної мови, спеціалісти ДАБІ (загальнонаціональний контролюючий орган) підтвердив, що роботи по покращенню приміщень виконані і визначена сума, яку витратив орендар на такі покращення.
Тобто міські чиновники взагалі не мають права бігати з лінійкою та оцінювати якість виконаних робіт. Це мають права робити лише спеціально навчені люди-оцінювачі та спеціалісти ДАБІ.
Таким чином, звинувачення прокуратури не відповідають дійсності. Бо, якщо навіть припустити, що не вірно було оцінено вартість робіт з поліпшення, до цього не мають стосунку працівники мерії. Шукати винних треба в інших установах.
Другий міф прокуратури: прокурори зірвали незаконний продаж майна
Обласна прокуратура стверджує, що попередила незаконний продаж майна комунальної власності без проведення конкурсу, вартістю понад 15 млн грн.
Що маємо насправді: продаж майна навіть не планувався
Продаж майна не відбувся. Прокуратура не могла попередити продаж майна, яке не виставляли на продаж.
Бо приміщення колишньої залізничної лікарні станом на сьогодні перебуває у комунальній власності Тернопільської міської територіальної громади. Тернопільська міська рада лише визначила можливість приватизації об’єкта, однак процедура продажу є не реалізованою. Бо рішення про приватизацію об’єкта приймається виключно на сесії депутатами від різних фракцій. А це питання на сесію не виносилося.
З нормальної логіки випливаю, що прокурори попередили те, що не могло статися.
Третій міф прокуратури: працівники міської ради «можливо» вчинили злочин
Оперативники прокуратури Тернопільської області звинувачують працівників міської ради Тернополя у злочинних діях, виключно на основі власних припущень. Показовими є такі визначення прокуратури: «…можливо вчиняли протиправні дії…».
Що маємо насправді: прокуратура мають керуватися Законом та доказами, а не інтуїцією та припущеннями
Насправді прокуратура називає працівників міської ради злочинцями на основні вигаданих припущень. Не на основі Закону, не на основі доказів, а лише припущень.
Жодних доказів не наводиться.
Жодних протиправних дій прокуратурою не встановлено, жодної експертизи з даного приводу не проводилось.
Не залучено та не отримано жодного висновку спеціаліста у будівельній галузі. Як вже повідомлялося вище, навіть не звернулися до спеціалістів ДАБІ, які робили оцінку майна.
Післямова
Прикро, коли органи прокуратури забувають про Закон та діють відповідно до власної «інтуїції» та «припущень». Ще гірше, що на основі інтуїції та припущень відкриваються кримінальні справи проти тернополян. Ще живі українці, яких радянська влада кидала за грати на основі припущення.
Прикро, коли органи прокуратури на місцевому рівні стають виконавцями чийогось політичного наказу .
6 січня Україна святкувала День народження відомого борця за незалежність України Василя Стуса. Радянські прокурори «створили» справу проти нього саме на основі припущень, а не доказів. Через такі припущення Василь Стус загинув у комуністичних таборах.
Для чого це все робиться?
Ми всі розуміємо, що лише нещодавно проходила прокурорська атестація. Велика кількість прокурорів її не пройшла. Насправді ми розуміємо, що для них це трагедія.
Інші, ті, що залишились мають справити враження на нову владу бурхливою діяльністю. Для чого? …. Ми всі розуміємо для чого.
