У Великобірківській центральній бібліотеці в рамках проекту “Жива історія мого села” відбувся історичний екскурс “Борецький замок: мандрівка у давнину”. Бібліотекарі запросили до слова голову смт Великі Бірки Мацелюха Романа Євгеновича. Роман Євгенович давно цікавиться історією Тернопільщини і, зокрема, рідних Бірок. До уваги гостей підготував історичну розповідь про рідне селище. Цікава розповідь охопила період з 1243 року і до ХХ століття. Саме у 1243 році вперше згадували назву Борки у Літописі Руському. У свій час Великі Бірки мали і свій замок, і свій став, і статус міста, і Магдебурзьке право. Разом слухачі шукали місце, де ж стояв Борецький замок, а гості події архітектори Володимир Кріса та Борис Солонін зауважили, що формою і розміром замок у Бірках був подібний на Збаразький замок. Такі порівняння можливо зробити завдяки Австро-Угорській топографічній розвідці 18 століття, коли було дуже точно зняті усі географічні обриси, як земель, так і замкових будівель ново долучених до Австро-Угорщини земель Галичини.
Роман Євгенович зауважив, що місто Борки неодноразово було зруйновано, але знову і знову розпочинало своє життя, маючи різних правителів і власників. На місці колишнього замку тепер городи і будинки, а на місці ставу – тече річка. На картах 1871 року вказані тільки споруди, що залишились від замку. Першою людиною, що детально описала Великі Борки був Петро Білінський український священик, фольклорист, історик, освітній діяч, який саме у Бірках був священником чотири роки. Можливо згодом буде у Великих Бірках буде і вулиця імені Петра Білінського.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Команда митців, яка працює над створенням бронзових макетів зруйнованих пам’яток Тернополя, познайомила слухачів з різними концепціями подачі пам’яток. Так, наприклад, Луцький замок був створений і для тих, хто може “бачити” руками, то б то слабозорих та незрячих людей, а карбування імен випускників Першої української гімназії м. Тарнополя спонукає до дослідження їх внеску у розвиток людства. Тому є можливість і Великим Біркам зробити пам’ятку, яка нагадуватиме про події минулого. Цікавою також була пропозиція голови селища про перейменування вулиці ім. Ю.Гагаріна у Замкову, адже саме там колись були мури давньої фортеці. Сьогодні замок можна побачити тільки на гербі містечка, який розробили у 1996 році. На зеленому тлі вежа з відкритими воротами, що говорить про готовність великобірківчан до співпраці, зверху соснові гілки, які нагадують, що назва містечка пішла від колишнього соснового бору, що ріс на цьому місці і зубчата вежа у горі, як нагадування про минулу велич замку.
Такі змістовні зустрічі проводить Центральна бібліотека Великих Бірок. Затишний простір зручний і має необхідну техніку для організації пізнавальних лекцій і переглядів фільмів.
Фото: Олена Мудра
