Про хуліганство в тернопільському парку повідомив у соцмережі Фейсбук Василь Воронкевич. А спаскудили невідомі камінь, вочевидь, аерозольною фарбою в балончику. Чоловік підмітив, що порушники чомусь вирішили намалювати нестандартну свастику — рівнорамені хрести із раменами, загнутими не вправо, а вліво. «Парк Національного Відродження. Фашисти вже не ті? Чи це якась буддистська банда орудує?» — прокоментував пан Василь.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Тернополяни у соцмережах жартують, що горе художники до фашистів не дотягують – вміють тільки спаскудити чуже майно.
— Так пiрати позначають мiсце схованого скарбу, можна брати лопату, — пожартував Alex Matv.
— При чому тут фашизм? Нацистська Німеччина використовувала правосторонню сваргу, а це зробили нерозумні,— зазначив Yevgen October.
— Це звичайне хуліганство. Не шукайте якогось глибинного змісту, де має факт поганого виховання, — підмітив Микола Семусь.
— Ну свастика поширений знак ще з давніх часів. І не є ознакою лише фашистів чи буддистів. Переважно це трактується як знак сонця, але в залежності від напряму променів (про що зараз і тема) даний знак символізував чоловіче чи жіноче начало. На наших теренах часто зустрічається в Трипільській культурі, а згодом і на вишиванках, як оберіг. Але подивімось з іншого боку. Отаке писання є лише ознакою безкультур’я і аж ніяк не фактом приналежності до якоїсь групи. Тобто якщо б на даному місці написали “Ньютон”, то це не означає, що писав фізик чи англієць. Просто бажання привернути увагу, — поділилася Well Good.
— Нерозумні, у яких ні художніх навиків, ні будь-яких інших творчих ідей. Але є гроші на балончик фарби. Мабуть, ще й дальтоніки, чорний потрібно було брати. А так ходять собі і псують зовнішній вигляд міста, чи не нерозумні? — додав Віктор Бондар.
— Не думаю, що нацисти допустили таку помилку в такій символіці, а це просто гімнярі не мають до чого причепитись, — підсумував Юра Сотула.