Ще кілька років тому, коли працівники відвідували осіб з інвалідністю, потерпілих на виробництві за місцем проживання, спілкувалися, керівник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федір Бортняк наголошував: «Ми повинні забрати слово «інвалід» із нашого лексикону. Так, це люди з особливими потребами, з обмеженими можливостями, але саме слово «інвалід» – наче вирок. І от нещодавно на законодавчому рівні підтвердили цю тезу. Тепер вживають вислів «особа з інвалідністю».
Так, ці люди мають бути мотивованими. Мають жити та спілкуватися не в спеціальних умовах, мають право вибору працювати, вчитись серед інших людей, відчувати себе частиною суспільства.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Чи можна побудувати інклюзивне суспільство та подолати соціальну стигму у ставленні до людей з інвалідністю, коли їх представляють лише як потребуючих, неповносправних та залежних, яким потрібна лише благодійна допомога замість можливості реалізовувати свої права у повній мірі?
Управління ВД ФССУ в області вже давно спрямовує свою увагу та діяльність на те, щоб позитивний приклад людей з особливими потребами, які потерпіли на виробництві та не втратили оптимізму і життєлюбства, став тим відправним моментом, що змінить бачення людей з інвалідністю, які ще сумніваються у своїх можливостях та силах.
З ініціативи та за фінансової підтримки управління ВД Фонду в області з телеканалом TV-4 створили соціальний проект «Виклик долі», під однойменною назвою видали книгу з кількома десятками нарисів тернопільських журналістів, де виокремили посил для людей, з якими сталося нещастя: не втрачати віру в себе, а брати приклад із життєвих історій людей, сильних духом. Щоб кожна людина, яка має інвалідність, була впевнена, що вона здатна на більше: лікуватися, тренуватися, розробляти руки чи ноги, всіма силами старатися не залишитись безпомічною в чотирьох стінах, жити наповнено.
Працівники управління та районних і Тернопільського міського відділень управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області постійно відвідують осіб з інвалідністю за місцем проживання, їдуть до цих людей з посильною допомогою, словами шани та поваги, роз’ясненнями та підтримкою.
«Особливо потрібні такі приклади життєвої стійкості усім нам, – висловився про проект «Виклик долі» в.о. начальника управління ВД ФССУ в Тернопільській області Федір Бортняк, – людям, які ходять своїми ногами, бачать світ, можуть вільно пересуватись, але часто нарікають на долю. Ми в цих людей з особливими потребами вчимося долати життєві перепони. Ми в них вчимося виживати в теперішньому світі, разом із тим допомагаючи. На кожній життєвій сходинці є стільки сфер докладання зусиль. Стільки можливостей робити добро…».
Перше, що після травми особі з інвалідністю важливо зрозуміти: для того, щоб почати процес фізичного та психологічного одужання, потрібно спочатку вирішити, що далі робити у своєму житті. Адже одужання – це тяжкий труд. Якщо людина стає особою з інвалідністю, будучи вже дорослою, пристосуватися до життя, що змінилося, дуже важко. Часто такі громадяни не можуть знайти собі застосування в нашому суспільстві. Тільки одиниці не замикаються в своєму горі і ведуть повноцінне життя. Це започаткований Фондом в області постійний процес спілкування, залучення цих людей до громадських заходів, організація для них спартакіади, круглих столів, презентацій, зустрічей.
«Людина з інвалідністю, яка може і хоче працювати, повинна мати для цього всі можливості… Наявність інвалідності не має бути причиною бідності та ізоляції від суспільства», – йдеться в програмі сучасної діяльності Кабміну. Загалом рівень фінансового забезпечення осіб з інвалідністю та тих, хто за ними доглядає, через 5 років обіцяють довести до рівня середньої зарплати в Україні.
У державі люди з інвалідністю щодня стикаються з безліччю проблем. Йдеться і про відсутність адекватної і зручної інфраструктури, і про соціальне забезпечення, працевлаштування. У різний час називали різні цифри, в середньому – менше 10 % працевлаштованих людей з інвалідністю.
Для ефективного вирішення проблем, з якими стикаються ці групи населення, їх зменшення та мінімізації необхідно синхронізовано і злагоджено взаємодіяти органам виконавчої влади, місцевого самоврядування та суб’єктам підприємницької діяльності. А також залучати громадськість.
Саме суспільство – велика сила, яка може ефективно діяти, допомагаючи людям з обмеженими можливостями. У соціальних мережах працівники Фонду в області запустили флешмоб – задля привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю. Щоб допомогти цим людям та всім, які з тих чи інших причин стали заручниками обставин і не можуть повноцінно себе реалізовувати через проблеми зі здоров’ям. Кожен із нас може допомогти хоча б комусь одному: купити чи принести продукти з магазину, перевести через дорогу, знести з поверху візка, навчити чогось корисного, заохотити, допомогти у працевлаштуванні. Надати будь-яку підтримку, що у наших силах, людям з особливими потребами.
У житті людини з інвалідністю свободи набагато менше, ніж у інших. У тому числі і свободи вибору. Вона переважно живе за розпорядком тих, хто поруч. Що я можу робити в цьому стані, як себе реалізувати – найважливіша мотивація для них. Якраз тоді нам із вами – працівникам соціальних служб, друзям, колегам, родині, просто знайомим – найдієвіше можна допомогти людині з інвалідністю. Саме тоді дружня та професійна підтримка спонукають до перших кроків – до інклюзивного суспільства. Бо людина з особливими потребами часто вважає, що тепер з нею не можна просто жити під одним дахом, за нею можна тільки «доглядати». Маємо спільно все зробити, щоб люди з обмеженими можливостями не опинилися і не почувалися ізольованими.
Зоряна Замкова
