В українському селі Токи на невеликому півострові знаходиться важлива архітектурна пам’ятка – Токівський замок. Фортецю спорудили наприкінці XVI століття. На той час Токівський замок був найкрасивішою фортецею Волині. Будівля не раз зазнавала руйнувань, на неї здійснювали набіги, але до наших днів збереглися одна з головних веж і деякі ділянки кріпосних стін. Сьогодні разом з “Тернопільським” ми продовжуємо відкривати Тернопілля.
Замок посеред штучного озера
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Токівський замок звели наприкінці XVI століття за наказом брацлавського воєводи князя Януша Збаразького.
Замок має дуже рідкісний для України тип розташування щодо навколишньої місцевості. Він знаходиться на вершині невеликого кам’янистого пагорба, розташованого посередині штучного озера. Можливо, спочатку замок знаходився не на півострові, а на острові, тобто був оточений водою з усіх боків і не з’єднувався перешийком з берегом річки. Озеро було створено в заболоченій місцевості, в долині річки Збруч, води якого наповнюють цю штучну водойму. У давнину до замку вела штучна земляна дамба. Ймовірно, на ближніх підступах до воріт твердині дамба переходила в дерев’яний міст. Можливо, спочатку південний рів, через який був перекинутий міст, був глибшим і заповнювався водою з озера. Є думка, що підступи до греблі захищала вежа яка стояла окремо.
Замок мав форму неправильного трикутника. Дві його сторони (південно-західна і північна) виходили на озеро, третя (південно-східна) була рівна і найбільш доступною для штурму. Саме з цього боку і зосередилися найпотужніші укріплення замку.
Звитяга Максима Кривоноса
1648 році Токівський замок захопило козацьке військо Богдана Хмельницького (під командуванням Максима Кривоноса). На його території навіть був створений курінь із чисельністю в понад 400 козаків.
На заключному етапі Польсько-турецької війни (1672 – 1676) турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням знаходилося потужне об’єднане турецько-татарське військо. Ці сили почали спустошувати Поділля. Атакуючі війська захопили і зруйнували безліч замків. Не минула ця доля і Токівський замок, який також був захоплений і зруйнований 1675 року.
У кінці XVII-го – 1-ій половині XVIII століття, після зниження рівня загрози з боку турків і татар замок перестають розглядати як стратегічно важливий. Приміщення переробляють під житлові потреби, намагаючись перетворити в комфортну для проживання резиденцію. У цей період у верхньому ярусі південної 5-гранної вежі з’явилися широкі прямокутні вікна.
Пивні «контрабандисти» Токівського замку
Під час Першого поділу Речі Посполитої 1772 року село Токи разом із замком стало власністю Австрії, а Ожигівці на правому березі річки відійшло до Російської імперії. З тих часів збереглися перекази про підземний перехід від замку до Яхновецького лісу. Він був у висоту майже на повний зріст людини і на його стінах на певній відстані одна від одної розміщувались чаші, у які вставляли факели для освітлення. Ще й досі у різних місцях Ожиговець дають про себе знати ями, льохи, підземні ходи. Як стверджують легенди цим ходом користувалися місцеві мешканці для перевезення товарів через тодішній австрійсько-російський кордон. Особливо популярним на лівому березі Збруча було пиво, яке варили у Токівському замку. Саме цей напій підземеллям доставляли зі замку у Ожигівці, а згодом й в інші села. Таку «пивна контрабанду» здійснювали через те, що на території Австрії пиво було дешевшим, ніж в Російській імперії. Основна причина – більший податковий тягар на виробників на території Російської імперії. Також дуже відрізнялася якість тодішнього «австрійського» пива від «російського».
Занепад та спроби відродження замку
Після Першої Світової війни основний оборонний периметр замку був досить збереженим. Олександр Чоловський, знаменитий історик і дослідник замкової архітектури на землях Галичини, Волині та Поділля, оглянувши руїни замку, назвав твердиню одним з найпрекрасніших укріплень. Проте замок почали активно розбирати місцеві жителі для використання у будівництві.
2005 року волонтери провела розчистку замчища від сміття і чагарів. Частково була проведена консервація руїн – почищену від сміття і чагарника вцілілу 5-гранну вежу покрили тонким шаром цементного розчину, що має призупинити її руйнування. У нижніх ярусах цієї вежі можна бачити автентичні бійниці. Велика частина замкових стін втрачена, частково збереглися лише окремі фрагменти стін, що примикають до вежі.
Тож подорожуйте та поспішайте побачити одну з найпрекрасніших колись перлин фортифікаційного мистецтва. А тим часом завдяки торговій марці “Тернопільське” можна побачити, як виглядає це величне місце.
