Як і президент Зеленський, Сопель – на 100% відсотків нова у владі людина. До карколомного злету у місцевому табелі про ранги він займав агентські посади у системі волочиського хлібзаводу “Агробізнес” і займався сімейним магазином у Хоросткові. Натомість тепер йому доведеться мати справу зі значно більшими ресурсами та можливостями.
Виклик перший. Адекватність посаді
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Ми вже розповідали, що стрімкій політичній кар’єрі Сопель завдячує давньому приятелюванню з творчим колективом “95 Кварталу”. Зараз це тренд, завдяки якому скромний підприємець з Хоросткова став кандидатом в нардепи від “Слуги народу”, а тепер стане головою облдержадміністрації. За статусом і можливостями ця посада набагато вагоміша за значок народного депутата.
Зрозуміло, що у цьому кріслі йому буде важко. Різниця в масштабах та методах управління дуже велика. Тому без свого “богдана” йому на перших порах не обійтися. Тим більше, що бажаючих допомогти буде багато. І не завжди щиро.
Виклик другий. Спокуса великих грошей
У часи Порошенка змінився принцип розподілу коштів між місцевим та центральним бюджетом. Більше грошей залишається на місцях, а суми траншів з Києва на капітальні видатки вимірюються сотнями мільйонів гривень. Не дивно, що за освоєння цих коштів вчепилися “мертвою хваткою” наближені до попередньої влади бізнес-структури. Наразі влада вислизає з їхніх рук, однак бажання “прикурити” на державних грошах не зникає. Для розуміння масштабу сум “на кону”, достатньо згадати дві фірми з орбіти колишніх можновладців, які за головування Барни кометою увірвалися на ринок освоєння підрядів. Одна фірма, назвемо її умовно “народнофронтівською”, за останні два роки через Управління капітального будівництва уклала 77 контрактів на загальну суму майже 150 мільйонів гривень. Друга – у той же спосіб – уклала 36 контрактів на понад 100 мільйонів гривень. Для обох структур питання життя і смерті – втриматися на цьому ринку і уникнути відповідальності за можливі порушення в минулому.
Виклик третій. Зруйновані місцеві дороги
Прямий наслідок попереднього виклику. Після того, як розпорядником коштів Дорожнього фонду стала ОДА, саме ця інституція стала ключовим гравцем на ринку ремонтів місцевих доріг. І саме обласним можновладцям мешканці області мають “дякувати” за зруйновані місцеві дороги.
До слова, ремонтом доріг державного значення у напрямку Львова, Хмельницького та частково Рівного, яким полюбляли вихвалятися попередні можновладці, опікувався уряд Гройсмана, а не місцева влада. Натомість у віданні ОДА – місцеві дороги, з якими на Тернопільщині серйозні проблеми. Фірми-підрядники навчилися освоювати великі суми на їх ремонт та утримання, але чи навчилися їх ремонтувати – покаже вже найближча весна.
Виклик четвертий. Ріки спирту та контрафактної горілки
Тернопільщина багата спиртовими заводами. Однак добрий десяток років, відтоді, як централізували управління заводами до Броварів, державна спиртова монополія працює не на інтереси області. Ще з часів Януковича заведена практика “смотрящих” за заводами з Києва. Водночас прилавки і “підприлавки” області заполонила контрафактна горілка різних марок, яка розливається у підпільних гуральнях. Сумнівно, що причетні до цього “бізнесу” перші особи області. Це радше “силова” парафія. Але кажуть, що без нардепів, які “працювали над відновленням” роботи спиртових заводів, не обійшлося.
Виклик п’ятий. Масове вирубування лісів
Тернопільщина – не Карпати. Але кількість та завантаженість роботою напівпідпільних пилорам у селах лісистих районів області багато про що говорить. Як і те, що ніхто, окрім поодиноких громадських активістів, не звертав уваги на розбиті лісовозами дороги області.
