Не життя, а виживання: вражаюча історія атовця, про подвиг якого так швидко забули

У Богом забутому хуторі, з двома маленькими дітьми, у хаті, яка розвалюється живе – не повірите – доброволець, який чотири роки боронив наш з вами спокій на Сході країни. Без однією легені, без військової пенсії, без будь-якої допомоги держави не живе, а виживає, і при цьому жодним чином не нарікає на життя. Віталік Федірцан на Сході зустрів своє кохання і відтоді у житті молодої пари почались справжні випробування. Подружжю з двома дітьми довелось переїхати з Торецька на закинутий хутір, де фактично немає нормальних умов для життя. Пара сподівається на підтримку з боку держави, проте наразі зводити кінці з кінцями їм допомагають небайдужі люди. 

Хутір Мазярка це місцина, якої навіть немає на карті. І сюди довелось переїхати колишньому військовослужбовцю. Віталій Федірцан чотири роки воював на Сході. Розповідає, на війну пішов добровольцем, як і його батько та двоє братів.

“Я прийшов у військкомат по призову. Мене не взяли через плоскостопість, а потім я пішов у 7-й кабінет, сказав, що хочу йти добровольцем в АТО, вони усіх мобілізованих відставили і мене в першу чергу упакували”, – пригадує колишній військовослужбовець Віталій Федірцан.