Причастя – Головна тайна Православної Церкви, за допомогою чого християни поєднуються із Господом Ісусом Христом через причастя Його Тіла і Крові під виглядом хліба і вина. За Євангелієм, це заповідав робити Сам Ісус. Перші християни, за свідоцтвом книг Нового Завіту, з самого початку збиралися щонеділі для “преломлення хліба” – так в давнину називали Причастя. За тлумаченням святителя Іоанна Златоуста, Тіло Христове, яке ми приймаємо у святому Причасті, є тим самим тілом Ісуса Христа, що страждало на хресті, воскресло та було вознесено на Небо, а Кров Христова — тією ж самою, що була пролита заради спасіння світу.
1 вересня 2019 року в Теребовлянській ПЦУ Рівноапостольного князя Св. Володимира перед Літургією та частково у її кінці проводилась тайна перших Сповіді та Причастя обласним деканом, деканом Теребовлянського деканату, митрофорним протоієреєм, настоятелем храму Володимиром Якубишином.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Святий отець, зокрема сказав: «До семи років дітьми опікується наш Господь і вони на землі перебувають в Ангельському чині. Після семи років діти вперше мають сповідатися та причащатися, прийняти Тіло Ісуса Христа. Чому так є? А тому, що саме так заповідав Господь(6 глава Євангелія від Іоанна) : «Я – хліб живий, що з неба зійшов: хто їстиме цей хліб, буде жити вічно; а хліб, котрого Я дам, є Плоть Моя, котру Я віддам за життя світу. Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти плоті Сина Людського і пити крови Його, то не будете мати в собі життя. А хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня, бо плоть Моя справді є їжа, і кров Моя справді є питво. Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, у Мені перебуває, і Я – в ньому. Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так само й той, що їсть Мене, жити буде Мною». Перед тим діти ходять майже рік до нашої недільної школи в церкві і таким чином ми готуємо їх до цього найголовнішого таїнства у житті кожної людини. Тепер у нас було 28 дітей до Першого Причастя. За словами святителя Іоанна Дамаскіна, Тіло і Кров Христови очищують людину від усілякої скверни та відганяють усяке зло. Ми стаємо “причасниками Божества”, як пише св. апостол Петро, «своїми» для Бога, Його народом. В той самий час ми поєднуємося і один з одним, «тому що усі ми, що причащаємось від єдиного хліба, стаємо єдиним тілом Христовим, єдиною кров’ю і членами один одного», – пише Дамаскін, перефразовуючи слова з послання апостола Павла до Ефесян. В Новому Завіті Церква Божа, тобто зібрання усіх християн, називається Тілом Христовим. Бути в Церкві Ісуса Христа можна тільки через реальне поєднання із Ним, тобто через Причастя. Причащатися конче необхідно для того, щоб спастися і мати життя вічне. Адже спасіння у православному християнському світогляді — не зовнішня подія для людини, а внутрішнє переродження, здатність людини жити в повноті любові і благодаті через поєднання із Самим Богом.
Коли в дітей у школі закінчується навчальний рік, тоді ми проводимо перші Сповідь та Причастя. І хоч в ПЦУ таких понять немає, але наша обрядова сторона на Галичини так склалася, що ми дітей сповідаємо і причащаємо та називаємо це Першими Сповіддю та Причастям. Сьогодні ми проводили цю тайну з дітьми, які з батьками приїхали спеціально для цього з Польщі, бо хотіли, щоб їхні діти пройшли тайну на рідній землі. Також тайну ми проводили для дітей, які вперше підуть до школи».
Здавна християни випробовують свою совість перед святим Причастям сповідуванням гріхів. Не можна підходити до Чаші у стані смертного гріха, наприклад, після аборту, відвідин гадалки, перелюбу чи живучи у т.зв. «цивільному шлюбі». Такі гріхи вимагають щирого покаяння та виправлення життя, тільки тоді можливе Причастя. Сповідь перед Причастям — не тільки благочестива традиція, а й реальна допомога людині очиститися. До того ж, це можливість безпосередньо поспілкуватись із священиком про найголовніше.
Для того, щоб причаститися, також треба перебувати в мирі з усіма людьми, принаймні не мати бажання помститися. У стані ворожнечі чи ненависті прийняти тайну неможливо. Господь Ісус Христос сказав: «Якщо ти приносиш до жертовника дар твій і там пригадаєш, що брат твій щось має супроти тебе, залиши дар твій перед жертовником, і піди, помирися перше з братом твоїм, і відтак прийди й принеси дар свій».
На даний час священик читає розрішальну молитву і допускає тоді до Причастя, як Господь прощає усім, хто кається у щирій молитві.
Віктор Аверкієв, фото: Олег Капуста
