Таке рідко побачиш у сільській глибинці, але подібні місця точно варті того, щоб заради них звертати з міжнародних трас.
Село Ішків Козівського району розташоване по дорозі з обласного центру до славнозвісної святої Зарваниці, і зупинитися там неодмінно варто заради унікального приватного музею автентичних музичних інструментів «Камертон».
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Створив його, розпочавши з невеликої колекції, місцевий житель, 45-річний потомственний музикант Петро Катола разом із членами своєї родини.
І тепер у приміщенні колишньої колгоспної контори зібрано близько двохсот найрізноманітніших — і духових, і ударних, і смичкових — інструментів iз понад 80 країн світу. Є тут, зокрема, баяни й гітари, бандури і скрипки, барабани і цимбали, турецький саз, арабська лютня, італійська мандоліна, єгипетська арфа і навіть тібетські співаючі чаші.
Причому, окрім традиційних, відомих усім, є чимало таких, що їх саме у цьому сільському музеї відвідувачі бачать (чи навіть чують про них) уперше у житті. Як вам, приміром, такий інструмент, як калімба — своєрідне ручне піаніно африканського походження? Чи діджеріду австралійських аборигенів, що видає лише один звук і на якому треба грати, не переводячи дихання? Або, приміром, терменвокс — один із перших електричних музичних інструментів у світі, на якому грають, навіть не торкаючись його?
Про всі свої інструменти Петро Катола знає геть усе і може довго розповідати захоплюючі історії. На багатьох він може грати. А головна «фішка» музею — це те, що він інтерактивний, тобто відвідувачі можуть не лише розглядати усі ці музичні скарби, а й торкатися їх і навіть спробувати заграти. Колекція постійно поповнюється, нові експонати звідусіль привозить і сам господар, і його знайомі та друзі, які знають про його велике захоплення, а деякі інструменти він придбав через iнтернет.
Слава про незвичайний музей поширюється все далі, тож у вихідні дні біля його приміщення вже й черги транспорту з бажаючими вишиковуються.
