Україна переживає складні трагічні часи. Війна торкнула серця кожного небайдужого громадянина та усі сфери життя, зокрема і літературу. Маємо сьогодні сотні різних за жанром книг про події на Сході країни . Твори багатьох – документальна, щоденникова проза, спогади безпосередніх учасників подій, в інших додано авторської уяви на основі безпосередніх фактів, цілком художні тексти, ще в інших – зворушливі та болючі поетичні рядки. На моє тверде переконання, ця тема має зараз бути популярною серед читачів. Хоча означення «популярна» аж ніяк не підходить до слова «війна», але я дозволю собі його в контексті того, що такі видання дуже важливо та актуально читати, щоб знати, що і як відбувається на зраненому Сході нашої держави. Здебільшого авторами таких книг є не професійні письменники, а військові, ветерани, люди, що до війни не займалися літературною творчістю, але прожите-побачене-відчуте вилили на папір. То ж результат їх творчості є безцінним першоджерелом інформації, яку важливо донести для наступних поколінь, використовувати для формування почуття національної гідності та патріотичного виховання українців. Тим, хто на мирних територіях, і, дякувати Богу, не бачив війни власними очима, треба бути бійцями на інформаційному фронті, читаючи, аналізуючи, використовуючи слово , яке доносять до читача автори.
Ось як пише про це Василь Піддубний, доброволець, письменник, редактор тритомника «Слово про війну»:
Перегляньте також:
- Чорна звістка для Тернополя: загинув боєць Віталій Бабій
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
«Ветеранська література, навіщо вона?
1. Пишучи, ми знімаємо з себе стрес. Це як виговоритися психологу. Але чужим людям ми не довіряємо. А тут ти, мов сам собі, сповідуєшся. Тим самим знімаєш з плечей страшний тягар. Горб, що в’ївся в тебе на війні.
2. Ми розповідаємо правду, зберігаючи історію такою, як вона є. Без купюр та прикрас. Не сухою мовою звітів та цифр, а живою мовою почуттів. З наших розповідей мирні люди можуть дізнатися, чим є війна насправді.
3. Ми пробуджуємо тих, хто спить; хто “втомився” від війни, хто не хоче знати, що десь там ми, і такі як ми, гниємо в сирості окопів, мерзнемо в холоді підвалів, гинемо під завалами бліндажів. Ми нагадуємо їм, що ми теж живі люди, і всі ці страждання, біль та муки терпимо заради одного – аби вони, втомлені, так і не побачили війни справжньої.
Написане нічого не варте без того, хто читає. Чи читаєте ви про війну? Якщо так, то кожна придбана вами книга – ваша подяка автору за те, що ви можете читати, не ховаючись у підвал. То ваш внесок в перемогу у війні інформаційній. То ваша війна, бо ви стаєте пліч-о-пліч з автором книги. Нехай поки лише на сторінках його оповідей. Але він то знає та відчуває. Він бачить вашу підтримку, і вдячний за те.
Разом, і до Перемоги!»
Список літератури, присвяченої подіям війни на Донбасі, можна знайти у Вікіпедії в статті «Російсько-українська війна в культурі».
Авторка міні-проекту з хештегом #Книги_про_Війну Ганна Скоріна зробила один з повних оглядів про літературу, видану на тему російсько-української війни. Вона склала та опублікувала на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» список книг від військових, волонтерів, журналістів, переселенців, письменників і просто не байдужих громадян, яких торкнулась війна, виданих з 2014 по 2018 рік, і вже готує список за перше півріччя 2019 року.
Ще один дуже хороший тематичний ресурс: на Армія FM є передача Сектор L, куди запрошуються автори книг про війну і не тільки (за посиланням записи передач).
Цього року в Києві на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» функціонував «Ветеранський намет», де презентували та продавали різноманітні книжки про війну. Як можна було спостерігати у Facebook, читачі ділилися враженнями та фото. Також в соцмережах можна зустріти багато відгуків на прочитані книги (для прикладу, відгук на антивоєнний роман про події на Сході «Цуцик» В.Запєки, в яких один посил: такі книги треба обов’язково читати!!!
Вікторія Дайвер
