Свою нову поетичну книгу «… І – сезон в раю», тернопільський письменник Володимир Дячун презентував у Тернопільській обласній організації НСПУ.
«Переживши свою, особисту, «світову війну» на заробітчанській чужині і повернувшись на вітчизну, автор намагається віднайти свої родинні початки й кінці, доторкнутись рідних тіней» – йдеться в анотації до видання, яке надрукувало видавництво «Золота пектораль» Володимира Погорецького. Манера письма Володимира Дячуна вирізняється з поміж інших, тому, хто вже знає його стиль – впізнавана. Однак непідготовлений читач за одним прочитанням її не здолає. Пишу як є. Визначити жанр написаного – не беруся. Кожний вірш перечитувати треба кілька разів, аби прийти до якогось «знаменника». Особисто мені було важко долати практично кожний новий рядок. Може тому, що я шанувальниця версифікаційної моделі написання віршів. Чимало поезій підсилені епіграфами, в авторському перекладі, які взято із твору француза Жана-Артура Рембо «Сезон у пеклі». Перефразовуючи іншого відомого француза Антуана Екзюпері, скажу так: якщо такі вірші пишуться, то, мабуть, вони комусь потрібні.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
До слова. Володимир Дячун народився 20 лютого 1947 р. в с. Лозова поблизу Тернополя. Закінчив Тернопільську середню школу № 2, Львівську політехніку, аспірантуру Санкт-Петербурзького військово-механічного інституту. Працював конструктором-машинобудівником у Львові та в Тернополі у науково-виробничих об’єднаннях і галузевих інститутах. У 1999- 2002 рр. працював у Кракові (Польща). Член Національної спілки письменників України (2001). Автор книг: «Галицькі духи» (1994), «Коаґула» (1995), «Тернозба» (2000), «Інеза» (2002), «Маскарон» (2003), «Філадельфія» (2005), «Неориверси» (2007), «Посттлін» (2011), «КИРИЛОСТЕФАНІЯ» (2012), «Дяо Чун» (2016), «Непогані, загалом, люди» (2017).
