Тернополянин Мирослав Корицький став студентом у 15 років. Нині йому 17 р., він вивчає міжнародну економіку Навчально-наукового інституту міжнародних економічних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина, що на базі ТНЕУ, – пише Погляд.
Вчора інформацію про Мирослава внесли до Вікіпедії в рамках проекту “Прогресивна молодь” MagneticOne. Про це повідомила директор інституту, де навчається хлопець, Ірина Іващук.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
– Ми з Roman Zvarych мали приємність бути присутніми на внесенні інформації про Мирослава до Вікіпедії в рамках проекту “Прогресивна молодь” MagneticOne, – пише на своїй сторінці у Facebook Ірина Іващук – Подарували Мирославу від нашого університету книгу «Наші на карті світу», бо віримо, що наша молодь – це наше майбутнє, і вони впишуть ще неодну славну сторінку в історію України! Направду, почуття і емоції переповнюють.
Сторінку про Мирослава у Вікіпедії наповнюватимуть українською та німецькою мовами.
Мирослав Корицький змалечку звик крокувати життям «екстерном». Зокрема у 4 роки почав відвідувати недільну школу, в перший клас Тернопільської ЗОШ №24 пішов у 5 р. — був наймолодшим у класі і школі. «Я пішов у школу так рано не заради того, щоб якнайшвидше її закінчити, – розповів «Погляду» Мирослав. – Просто мені було нудно в дитячому садку й не хотів більше туди ходити (усміхається – ред.). Молодший брат Олександр і сестричка Анна-Марія так само пішли у перший клас у 5 і 6 років відповідно».
Наймолодший студент України ніколи не був відмінником. «До 7 класу вниз мене «тягнули» фізкультура та англійська, згодом – алгебра і фізика, – розповів Мирослав. – Вважаю, що оцінки в школі – не показник. Школа дає тільки базові знання, а гнатися за оцінками – це не для мене».
– До того, як став екстерном, дуже цінував «папірчики» – грамоти і відзнаки, – жартує Мирослав. – Назбиралося їх близько 50. Але є з них все-таки кілька знакових – за участь у таборі «Euro camp ‘2016» у Славському Львівської області. Там нам розповідали про європейські цінності, цікаво навчали, словом «бомбезний» досвід. Ще ціную кілька грамот за участь у німецькомовних таборах в Україні. Як етнічний німець, з 9 років вивчаю німецьку, – прадідусь і прабабуся по маминій лінії були німцями.
Про вступну кампанію в університет Мирослав дізнався за тиждень до її закінчення. Тому й тут довелося рухатися в «екстра-режимі».
– 2017 рік в Україні вважають дуже складним для вступників, – каже наймолодший студент, – адже держзамовлення скорочено на 300%. Спочатку я не потрапив на державне навчання. Але в приймальній комісії ТНЕУ нам з мамою порадили звернутися із клопотанням у Міністерство освіти і науки України щодо виділення додаткогового державного місця. Враховуючи мій вік і досягнення, МОН пішло нам назустріч, відтак додали ще одне державне замовлення – для мене.
Мирослав подавав документи на вступ у ТНЕУ (спеціальності «Підприємництво та біржова діяльність», «Політологія», «Міжнародна економіка»), серед інших пріоритетом у нього була спеціальність вчителя історії в ТНПУ ім. В. Гнатюка. В результаті хлопець пройшов на «Міжнародну економіку», цей факультет з поглибленим вивченням німецької мови, у перспективі можна вступити на навчання у виш Дрездена, про що мріє розумник-тернополянин.
– Вступ в університет з сім’єю не святкували, – розповів Мирослав. – Хоча батьки хотіли, я відмовив їх від цього, бо не вважаю це аж такою вагомою подією.
Зекономлений час Мирослав збирається інвестувати в навчання – мріє здобути кілька вищих освіт, зокрема навчатися у Дрезденському університеті, згодом вступити у Лейпцизький університет, щоб вивчати спортивний менеджмент.
Улюбленими уроками Мирослава Корицького в школі були німецька мова, географія, Всесвітня історія, фізкультура (волейбол, футбол, біг), українська література.
Мріє жити в Англії.
Тато – приватний підприємець, мама – домогосподарка.
За типом темпераменту інтроверт.
5 улюблених застосунків на смартфоні: «Spots.ru», «Myscore», «Viber», «Танки», «MiFit».
Соцмережа-фаворит: Instagram.
Улюблені вулиці в Тернополі – Винниченка і Карпенка, бо там живуть багато друзів.
У дитинстві мріяв збудувати машину-будинок завдовжки 30 метрів, з басейном.
