Докладно про право громадянина на правову допомогу – у розмові із тернопільським адвокатом Віталієм Горбою.
– Конституція України гарантує кожному громадянину право на правову допомогу. Як ним скористатися?
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
– Дійсно, у ст. 59 Конституції України закріпили державну гарантію, якою кожному гарантували право на отримання правової допомоги. Наголошую, кожному! Це розширює коло суб’єктів і не звужує його лише для громадян України, а також осіб без громадянства тощо. Зокрема, іноземці теж мають право, гарантоване Конституцією.
У визначених законом випадках, правову допомогу надають безоплатно. Також для здійснення такого виду правової допомоги, як захист і представництво в судах, діє адвокатура. Тобто, кожен, хто на законних правових підставах перебуває на території України, повинен чітко усвідомити – він має гарантоване Конституцією право на правову допомогу на рівні із правами на освіту, медичне обслуговування, достойний рівень життя. Причому, право на правову допомогу, є одним із ключових у системі соціальних прав людини. Оскільки саме від його реалізації залежить, яким чином людина зможе проявити себе у суспільстві.
– А які бувають види правової допомоги? Яка між ними різниця?
– Йдеться про юридичні консультації – як усні, так і письмові. Це – роз’яснення з правових питань, правовий аналіз або, як кажуть, правова експертиза документів, а також представництво в органах державної влади чи місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами. Ну, і – захист у суді.
Віталій Горба, адвокат
Слід відрізняти захист від представництва. Представництво, якщо ми говоримо про суд, здійснюється у категоріях справ, які не є кримінальними. У кримінальних справах здійснюється захист – щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і представництво – щодо потерпілого, свідка чи іншого учасника справи.
– Розкажіть докладніше про безкоштовне надання правової допомоги…
– В Україні діє «Закон про безоплатну правову допомогу». Відповідно, передбачені два різновиди: первина і вторинна безоплатна правова допомога. Перша полягає у тому, що будь-яка фізична особа, яка на законних підставах перебуває в Україні, має право отримувати правову допомогу певного виду від будь-яких органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в Україні. Видами такої допомоги є: консультації, тобто, письмові роз’яснення із правових питань, а також допомога у складанні відповідних правових документів, крім документів процесуального характеру.
Наприклад, якби ви хотіли звернутися із відповідною петицією чи заявою до органу місцевого самоврядування, то вам треба знати, як скласти таку заяву із обґрунтуванням, з посиланням на відповідні норми законодавства тощо. Це і має робити юрист. Причому так, щоб людині не відмовили і щоб вона не шукала захисту вже в межах оплатної правової допомоги. Зараз практика реалізації цих норм не є поширеною, але якщо на рівні закону механізм закріпили, то рано чи пізно він буде реалізований.
– Який механізм надання вторинної правової допомоги?
– Вторинна правова допомога обмежується сферою застосування, а також колом суб’єктів, яким її надають. «Вторинку» надають при адміністративному затриманні, при застосуванні адміністративного арешту, при затриманні у кримінальному провадженні, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тобто, у тих випадках, коли для проведення процесуальної дії в кримінальному провадженні, участь адвоката є обов’язковою. У такому випадку йде залучення адвокатів через Центр надання вторинної правової безоплатної допомоги.
– Як виглядає механізм звернення громадян у Центр надання правової допомоги ?
– Якщо ми говоримо у межах кримінального провадження, то, якщо особа підлягає затриманню чи кримінальному, чи адміністративному, то уповноважена особа правоохоронних органів зобов’язана на момент затримання повідомити у Центр із надання безоплатної правової допомоги про факт затримання особи. Відповідно, для Центру це є знаком для дій, щоб на місці затримання забезпечити особу правовою допомогою у вигляді надання доручення конкретному адвокату.
Потрібно звернути увагу і на те, що право на адвоката виникає із самого моменту затримання. А воно починається відтоді, коли уповноважена особа правоохоронних органів поставила вимогу особі, яку затримують, не пересуватися у просторі і залишатися на місці. Тож можна відразу, стоячи на місці, вимагати у працівників поліції адвоката. Навіть, якщо на це потрібно чекати певний час, все одно варто стояти на місці. Чому? Тому що у таких випадках адвокат приїде і зафіксує факт та місце, де особу затримали, і надалі контролюватиме законний перебіг відліку часу. Адже цим часто нехтують. Наприклад, особу фізично затримують на вулиці, доставляють у відділок поліції, а коли підходить момент процесуального складання протоколу затримання, лише тоді приходить адвокат. І, фактично, значний період часу, коли особа була на вулиці, коли її затримали, транспортували машиною, – «випадає». Хоча 3 години, дозволені при адміністративному затриманні, могли вже завершитися, і людина вже давно могла б бути вільною. Саме адвокат і міг би це проконтролювати.
Якщо ж ми говоримо про допомогу у цивільних справах, то Центр надання безоплатної правової допомоги зараз надає правову допомогу і в таких категоріях справ. Скористатися нею можуть особи, які належать до незахищених категорій населення. Зокрема, це стосується тих, чий місячний дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Право на отримання допомоги, звісно ж, мають учасники бойових дій, люди із інвалідністю та ін. У таких випадках послуги адвоката оплачує держава.
Марина Худик
