З 1 липня схема заробітку «Роттердам +» просто зникне.
Про це повідомив секретар РНБО Олександр Данилюк. «Роттердам +» – це методика формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії на теплових електростанціях в Україні, пише 24.
Перегляньте також:
- На нараді у Зеленського все-таки вирішили не відмовлятися від «Роттердам+» і заявили, що він забезпечує найнижчу ціну вугілля
- На Тернопільщині горіло вугілля: рятувальники гасили дуже складну пожежу (Фото)
Якщо це рішення набуде чинності, всі ті, від кого залежить впровадження ринку електроенергії, мають низку ризиків, сказав Данилюк на брифінгу. Щоб зменшити негативний ефект на українців та економіку країни, вони повинні працювати цілодобово і нести свою відповідальність.
Секретар РНБО наголосив, що в разі відтермінування закону про ринок електроенергії, повинна відбутися зустріч з депутатами Верховної Ради і це питання має стати пріоритетним.
На 1 липня запланований запуск закону «Про ринок електричної енергії», який схвалили ще в 2017 році. Закон має ввести нову модель ринку електроенергії: ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.
24 травня представництво Євросоюзу та ЄБРР рекомендували відтермінувати впровадження нового ринку електроенергії, проте український парламент провалив розгляд законопроекту про відтермінування.
Що таке «Роттердам+»?
Це запроваджена з 2016 року методика формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. Методику вели через втрату Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну. Майже всі шахти з антрацитовим вугіллям, на якому працює більшість ТЕС України, після окупації Донбасу опинились на непідконтрольній території.
Тож, щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Туди доставляють вугілля з Африки та Америки.
Проте щомісяця формула збирає надлишковий мільярд гривень. Так, реальна переплата за перші 2,5 роки дії формули «Роттердам+» склала майже 35 мільярдів гривень.
