Чи чули ви про теорію розбитих вікон? Згідно з нею, якщо в будівлі одне скло розбите і його вчасно не замінити, з часом у цій будівлі не буде жодного цілого вікна і вона перетвориться на руїни. Відповідно до цієї теорії, якщо вчасно не запобігти вчиненню дрібних правопорушень, це спровокує лавину злочинності.
Цю теорію цілком можна застосувати до охорони праці на виробництві, де розбиті вікна – це безлад, дрібні порушення з боку працівників, ігнорування правил безпеки. Таку концепцію озвучив на VI Міжнародній науково-практичній конференції Олексій Носов, керівник департаменту охорони праці АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Це можуть бути поодинокі випадки, коли хтось не виконав вимогу інструкції, не використав засоби індивідуального захисту під час проведення небезпечних робіт. Виходячи з логіки: якщо це одному зійшло з рук, його будуть наслідувати інші, і поступово такі дрібні порушення стають стійкими звичками небезпечного виконання робіт.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
У Тернопільській області порівняно з іншими регіонами виробничий травматизм не високий. Але в окремих галузях та на окремих підприємствах нещасні випадки трапляються з прикрою постійністю. Змінити культуру охорони праці неможливо без урахування самостійного сприйняття працівниками застережень та правил. Чи в області шукають способи донесення до людей потрібної для формування стійких звичок і навичок безпечної праці інформації? Про це розмовляємо з в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федором Бортняком.
– Переважно саме людина – основний винуватець нещасних випадків. Отже, щоб домогтися зниження травматизму, потрібно постійно, цілеспрямовано працювати з людьми: проводити навчання, формувати культуру безпеки. Цим у Фонді соціального страхування України займається служба страхових експертів з охорони праці. Сергій Нестеров, в.о. директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, коли підводив підсумки роботи цієї служби, зауважив: «Фонд дійсно є тим інститутом, який наполегливо, крок за кроком, з року в рік, через використання інструментів профілактики впливає на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, та на підвищення рівня культури безпечної праці».
Система охорони праці, як би добре не була налагоджена, автоматично не страхує від нещасних випадків. І досвід, напрацювання інших виробництв – це як шпаргалка чи підказка для решти. Як це реально впровадити на підприємстві – справа кожного конкретного виробництва, його керівника та кожного працівника. І в цьому допомагають страхові експерти з охорони праці, роз’яснюючи законодавчі документи, нормативи, поширюючи методичну літературу, проводячи навчання та перевірку знань спеціалістів з охорони праці підприємств області, допомагаючи у розробленні систем управління охороною праці кожного конкретного виробничого об’єкту області.
Читайте також
– Кажуть, нещастя входить у ті двері, які йому відчинили…
– Саме так. Буває, лише мить, маленька необережність, щось чи хтось не на своєму місці – і життя та здоров’я під великим знаком запитання. Усі нещастя людей відбуваються не стільки від того, що вони не зробили, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити. Курять поблизу легкозаймистих речовин, зловживають алкоголем, забувають про засоби індивідуального захисту та про елементарні правила безпеки виробничого середовища. А як відомо, інструкції з охорони праці з’явилися не просто так, кожен їх рядок написаний людською кров’ю. Схема, яка призводить до нещасного випадку, приблизно така: незначне порушення, допущене одним працівником, – повторення його іншими – загальне зниження дисципліни – серйозне порушення – НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК. Коли вчасно виявити оті незначні порушення, проговорити фактори ризику з працівниками, коли керівництво не економить на здоров’ї своїх підлеглих, тоді до останнього пункту найчастіше не доходить.
– Знайшла в пресі факти про співвідношення кількості смертельно травмованих та загальної кількості травмованих в Україні. Якщо у розвинених європейських країнах воно 1:800-1000, то в Україні 1:12, а в будівельній галузі 1:4. У Тернопільській області на будмайданчиках така ж картина?
– На жаль, з року в рік будівельна галузь тримає лідируючі позиції в Україні щодо травматизму на робочому місці. У Тернопільській області також постійно трапляються випадки на будівельних майданчиках. Будинок на вулиці Вербицького, що споруджується в Тернополі, вже вдруге за два місяці став місцем нещасного випадку, причому зі смертельним фіналом. На початку квітня цього року під час будівельних робіт із п’ятого поверху випав робітник. Травми, як записано в акті розслідування нещасного випадку, виявилися несумісними з життям. Сорокарічний чоловік помер на місці події.
Днями в тому ж будинку, навіть у тому ж під’їзді з висоти восьмого поверху впав чоловік. Потерпілий виконував певні роботи, а через деякий час почули, що в шахту ліфта хтось впав. За попередньою інформацією загиблий чоловік послизнувся на свіжозалитому бетоні, не втримався та зірвався в шахту ліфта. Від отриманих травм він помер на місці події. Йому теж було лише сорок п’ять років… Нещасний випадок внесли в ЄРДР відповідно до статті 272 частина 2 ККУ – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Працює комісія, встановлюють причини нещасного випадку.
– Хіба тут не спрацьовує теорія розбитих вікон? Вчасно не запобігли порушенню безпеки праці і це спровокувало нову смерть на роботі…
– Завжди так буває, кажуть англійці: нещастя розкаже, що таке щастя. Ми оцінюємо можливості, ми підсумовуємо наслідки. Бувають навіть такі факти, коли особи, відповідальні за охорону праці підприємств, які мали б навчати і застерігати інших працівників, самі грубо порушують вимоги, травмуючись та навіть втрачаючи життя. У минулому році такий моторошний випадок трапився в кар’єрі у Підволочиському районі. Головний інженер підприємства, під’їжджаючи до місця розробки на сходинці автонавантажувача, не втримався та потрапив під колеса.
Минулого року на будівельних роботах потерпіло 14 осіб із різним ступенем тяжкості, чотирьох людей уже не повернути. Аналізуючи причини нещасних випадків загалом і в будівельній галузі зокрема, вимальовується закономірність: до більшості важких та смертельних травм призводить власна безпечність потерпілих та ігнорування ними найпростіших основних вимог безпеки праці. Як би не намагалися посадовці приписами та відповідними документами убезпечити працівників – нічого не вийде без бажання та волі кожної людини.
Питання щодо охорони праці на будівництві турбує через найвищий у країні рівень травматизму, зокрема смертельного, що зафіксовано в цій галузі. Крім цього, у будівельників довготривалі періоди непрацездатності за лікарняними листками, що свідчить про тяжкість травмувань на будмайданчиках.
– А яка загалом динаміка травматизму цього року?
– За І квартал 2019 року кількість нещасних випадків на виробництві в Україні зменшилась на 4,7 %, кількість смертельних нещасних випадків – на 1,1 відсотка. В області за 4 місяці 2019 року зареєстровано 26 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких потерпіло 27 працівників, у тому числі 3 – зі смертельним наслідком. Порівняно з відповідним періодом 2018 року надійшло на 4 повідомлення більше. За результатами розслідувань пов’язано з виробництвом і взято на облік потерпілих у 17 випадках.
Страхові експерти з охорони праці у колективах із працівниками аналізують нещасні випадки, які сталися раніше, аби вони не повторювались.
Ще і ще раз наголошуємо і роботодавцям, і працівникам: де є бажання зробити працю безпечною – там є і спосіб. Щоб теорія розбитих вікон не доходила до практики…
– Дякую за розмову.
