Дністровський каньйон без жодного сумніву можна назвати унікальним природним об’єктом в Україні, цілком заслужено віднесеним до Семи чудес країни. Каньйон, утворений річкою Дністер, простягнувся аж на чотири області – Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку та Хмельницьку. Ми ж розповімо вам про його івано-франківську частину та можливості для туризму і відпочинку в цій місцині.
Перегляньте також:
Саме на Івано-Франківщині Дністровський каньйон бере свій початок – в районі села Петрилів Тлумацького району. Від Івано-Франківська це близько 40 кілометрів, які можна здолати або на рейсовому автобусі від залізничного вокзалу, або на таксі. Втім слід враховувати, що дороги в цій частині Івано-Франківщини не в найкращому стані, тому, як радять бувалі мандрівники – до наступних точок на маршруті, як-то порт «Раковець» чи база «Білий бізон», краще добиратися по воді, якщо у вас є відповідні плавзасоби та вміння.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Але про все по порядку. Івано-франківська частина Дністровського каньйону відноситься до КП «Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича», що охоплює Городенківський та Тлумацький райони області на загальній площі майже 20 тисяч гектарів. Саме перед ним стоїть завдання зі збереження цього унікального природного та історико-культурного комплексу, а також створення сприятливих та одночасно екологічно-безпечних умов для туризму і відпочинку в цій місцині. Тут і збереження від технічного впливу у первозданному вигляді окремих куточків природи, і підтримання екологічного балансу, і прокладання безпечних туристичних маршрутів, і прибирання території, і проведення екологічної освітньо-виховної роботи. Адже як не крути, прихід туристів завжди має негативний ефект для природи, який слід мінімізувати настільки, наскільки це можливо.
Первозданна природа Дністровського каньйону / Фото Марина Григоренко
Адже природа на берегах Дністровського каньйону дійсно є унікальною – завдяки особливому мікроклімату та притаманним місцині низовинним вітрам. Тут помітно тепліше, ніж у гірській частині області, завдяки чому і збереглися унікальні реліктові рослини, яких більше немає ніде в Україні, а для птахів утворилися сприятливі умови для гніздування.
Приміром, буквально у квітні 2019 року науковці-ботаніки з Чехії знайшли тут одну з найрідкісніших рослин світу – Фіалку Джоя. Ця реліктова рослина, окрім Дністровського парку, трапляється лише в окремих місцях в Румунських Карпатах і на Балканах.
Мальовничі ландшафти Дністровського каньйону буквально пронизані надзвичайно цікавими об’єктами природи. Це скелі, водоспади, ліси, пагорби з рідкісною степовою рослинністю та багато чого іншого. При цьому якщо тернопільська частина каньйону більш скеляста, то івано-франківська – надзвичайно зелена. Якщо ж говорити про тваринний світ, то тут можна зустріти козуль, кабанів, борсуків, лисиць, зайців і, звісно, дуже-дуже багато різноманітних птахів – від маленьких співочих до величних хижаків.
Особливо цінними пам’ятками природи тут вважаються «Неопалима купина», де зростають рідкісні степові види айстр, та «Папороть-листовик», де на великому камені зростає реліктовий вид папороті. Також уваги заслуговують заповідні урочища «Крива» і «Громовий міст», а також ботанічні пам’ятки «Гора Червона» та «Петрівська липа».
По обидва береги Дністровського каньйону розташовані безліч цікавих пам’яток / Фото Марина Григоренко
Крім того, в межах Дністровського нацпарку трапляються численні пам’ятки історії та архітектури, а також залишки стародавніх стоянок, на місці яких і донині знаходять чимало археологічних знахідок, часом прямо посеред городів селян. Особливої уваги тут заслуговують руїни Раковецького та Чернелицького замків, залишки стародавнього Буківнянського городища – літописного міста Биковен, пам’ятки археології в селі Незвисько.
Крім того, на території Дністровського регіонального ландшафтного парку знаходиться 8 сільських музеїв: Історико-краєзнавчий музей села Кунисівці, Музей «Борцям за волю України» в с. Копачинці, Історико-краєзнавчий музей селища Чернелиця, Музей скульптора М. Бринського в с. Долина, Історико-краєзнавчий музей с. Олешів, Музей історії склозаводу та села Кутище, Музей побуту та етнографії с.Буківна та Музей художника Дениса-Лева Іванцева в с. Делева.
В планах парку – зробити музей-копію чотирьох стародавніх поселень різних періодів. Втім, на жаль, багато планів з розбудови парку упирається у фінансування, адже з бюджетів на це виділяється не так вже й багато, а зовнішнє фінансування залучити не завжди вдається, особливо в потрібних обсягах. Адже як місцеве населення, так і бізнес, який хоч і налаштований на співпрацю, все ж ще треба зацікавити. Втім, якась робота все ж проводиться – тут намагаються створювати кооперативи, шукати самостійно фінансування за кордоном, залучати місцевих жителів тощо.
Відпочинок на Дністровському каньйоні
Зараз у Дністровському ландшафтному парку активно працюють над розвитком туризму. Адже хоча природні та історичні умови для цього тут вже є, для постійного потоку туристів цього замало. Потрібна ще відповідна інфраструктура – розміщення, харчування, трансфери, екскурсійне обслуговування, оренда обладнання, заходи з безпеки тощо. Наразі певні роботи в цьому напрямку вже проводяться – поступово прибирається сміття на берегах Дністра, розчищаються та маркуються еколого-пізнавальні стежки і маршрути, облаштовуються зони відпочинку, розробляються нові екскурсії та проекти, а також проводиться навчання для місцевого населення щодо їх залучення до сфери обслуговування.
Зокрема, наприклад, у селі Городниця планують залучити місцеве населення до облаштування бази перекусу та перепочинку для активних туристів, які вирушають у піші походи територією парку чи на рафтинг по Дністру на кілька днів.
Також тут працюють над створенням спільної мережі для організації відпочинку, залучивши людей та компанії, які надають найрізноманітніші туристичні послуги – трансфери, харчування, розміщення, дозвілля, екскурсії, активний відпочинок.
Як зазначає директор Дністровського РЛП, на самих схилах Дністровського каньйону майже немає прохідних стежок, однак в ландшафтному парку є де погуляти. Навіть вже є електронна карта місцевості, яку планують розвивати й далі, зокрема, підв’язуючи її до готелів та інших корисних туристам об’єктів.
Дністровський каньйон має усі можливості для активного та екологічного відпочинку / Фото Марина Григоренко
Крім того, в регіоні почали приділяти увагу подієвому туризму, організовуючи різноманітні концерти, фестивалі та спортивні змагання. Як, наприклад, фестиваль Свято Неба, який відбувся у середині травня. Як відомо, схили Дністровського каньйону формують дуже сприятливі умови для розвитку парапланеризму та дельтапланеризму з його найвідомішими стартовими майданчиками – дельтадромами в селах Ісаків та Одаїв. Ця подія з року в рік притягує все більше туристів і стає цікавішою, оскільки організатори намагаються придумати нові формати для дозвілля відпочивальників.
Не забувають приділяти увагу і безпеці. З цією метою в регіоні створене ГО «Гірський рятувальний центр», що за допомогою волонтерів та міжнародних партнерів працює як над екологічною безпекою в регіоні, популяризуючи «чистий відпочинок», так і над навчанням для місцевих надавати першу допомогу туристам в екстремальних умовах. Адже наразі ще часто, щоб надавати професійну допомогу постраждалим, доводиться викликати рятувальників з доволі віддалених районів.
І це дуже актуально для розвитку ще одного виду відпочинку в межах Дністровського каньйону – спелеотуризму. Адже саме тут розташований так званий Одаївський карстовий печерний комплекс, багатий на спелеологічні, історичні, біологічні та геологічні цінності, а в окремі періоди року тут навіть можна зустріти кажанів. Загалом коплекс налічує 17 печер, більшість з яких є вертикальними, проходження яких вимагає відповідних знань, вмінь та обладнання. Тож травматичні випадки з туристами-спелеологами неминучі.
Ще одна місцева цікавинка – спортивно-патріотичний дитячий табір «Кузня Уніж», де серед іншого відбувається різноманітні освітні та художні заходи, волонтерські акції, а ще дітей вчать на місцевій фермі доглядати за свійськими тваринами та обробляти землю. Крім того, тут проводяться тематичні концерти, фестивалі та змагання тощо.
Водний туризм – один з найпопулярніших на Дністрі / Фото Марина Григоренко
І, звісно, одним з найперспективніших видів відпочинку тут є водний туризм, адже як ми вже згадували вище, місцеві дороги аж ніяк не надихають на пригоди на авто. І чим більшу відстань можна подолати пішки або по воді, тим краще.
Наразі щороку водний туризм по Дністру охоплює близько 35-40 тисяч туристів за сезон, і це лише організовані туристи. Наприклад, за день каяком тут можна подолати до 60 кілометрів, а катамараном – близько 25 кілометрів. З іншого боку, в цій частині Дністер – річка не глибока, в середньому лише 4-7 метрів, але є й чимало відрізків з глибиною по два метри і менше. Тож подолати її більш габаритним транспортом практично нереально. Наразі є лише один корабель, якому це під силу.
Дністровський круїз
Одним з найвдаліших прикладів розвитку туризму тут є порт «Раковець» в однойменному селі, що за 60 кілометрів від обласного центру. Саме з порту «Раковець» в екскурсійний тур Дністер-круїз відправляється корабель «Юрій», завдяки якому можна побачити усю красу Дністровського каньйону у комфортній та дружній атмосфері. Цей корабель є унікальним проектом, зробленим саме для потреб мілководдя, і аналогів йому немає не тільки в Україні, але й у світі. На сьогоднішній день це єдиний корабель, який може запропонувати плавання у цій мальовничій частині Дністровського каньйону з комфортними умовами. Все інше – це рафтинг на катамаранах та байдарках.
Корабель “Юрій” – єдиний, що проходить в цій частині Дністровського каньйону / Фото Travel Press Club
Над проектом винахідника Юрія Шпіцера українські конструктори працювали близько чотирьох років. В порті корабель перебуває вже п’ять років, з яких активно працює три. Цей 12-тонний двопалубний корабель має довжину 14 метрів та ширину 5,6 метрів, і завдяки гребному колесу судно здатне проходити мілину в 30 сантиметрів. Крім того, на кораблі є кухня, санвузол, три каюти – дві на чотирьох осіб і одна двомісна, в яких можна заночувати, якщо ви вирушаєте у тур з ночівлею.
Каюта на кораблі “Юрій” / Фото Travel Press Club
Зазвичай на корабель беруть 10 пасажирів плюс екіпаж, що складається з капітана, матроса, шеф-кухара та офіціанта. Єдиний момент, що працюють організатори туру в основному з групами. Вартість подорожі різниться у залежності від дня тижня — у будні 1200 гривень з особи (сюди входить сам круїз, 5-разове харчування на борту та у порту «Раковець», ночівля у каюті чи наметі (хто вже як забажає), а у вихідні така ж сама подорож буде на 200 гривень дорожче.
Загалом же цей тур ідеально підходить для туристів, які хочуть побачити з води усю красу Дністровського каньйону, але при цьому не мають бажання чи можливостей робити це власноруч на невеличких плавзасобах, де все ж потрібне докладання фізичних зусиль.
Під час «Дністер-круїзу» гостям пропонують європейську кухню, мангал-меню та особливі фірмові страви. На верхній палубі також встановлено шезлонги та гамак, з яких дуже зручно спостерігати за мальовничими пейзажами.
Шашлик готують прямо на кораблі під час екскурсії / Фото Марина Григоренко
Годують на кораблі дійсно смачно / Фото Марина Григоренко
Зазвичай на кораблі ходять у два боки – до острова Русалок або до Раковецького замку. Втім, кожна група туристів має змогу власноруч формувати свою програму, заїжджаючи до різних цікавих місць, залежно від їхніх інтересів і тривалості туру. За бажання, коли погода дозволяє, можна навіть зупинитися поплавати у Дністрі під час круїзу.
Корабель курсує за різними напрямками – один з них до острова Русалок / Фото Марина Григоренко
Довгий час одним з найцікавіших об’єктів на шляху круїзу був відомий водоспад «Дівочі сльози», однак у середині травня 2019 року його верхня брила, яка й дала назву водоспаду, впала в результаті природного руйнування. Адже це гіпсова порода, і, як відомо, вона не надто надійна. Втім, директор Дністровського РЛП Михайло Ковтун воліє називати водоспад «Дівочі сльози» не зруйнованим, а оновленим, рекомендуючи не сумувати за старим, а краще налаштуватися оптимістично і спостерігати, що на цьому місці утворить природа далі. І шукати нові альтернативні місця-водоспаду, які можна було б зробити не менше туристично привабливими, ніж «Дівочі сльози».
Також доволі популярною точкою на шляху слідування корабля «Юрій» по Дністру є Раковецький замок, побудований тут у 17 столітті польським шляхтичом Домініком Войцехом Бенявським. Заради цього він навіть три роки возив с Польщі особливий камінь. Колись там було три башти і величезний мур, однак нині збереглися лише одна башта, де наразі гніздяться боривітри та шпаки, а також невеличкий фрагмент північно-західного муру. На жаль, Раковецький замок спіткала та ж сама доля, що й більшість подібних споруд по всій Західній Україні. Численні військові сутички призвели до руйнування українських замків та фортець, а у радянські часи їх ще й розбирали під будівництво в селі, як це трапилося в Раковці. Свого часу замок мали реставрувати, навіть проект розробили, але гроші так і не знайшли, а тому ідею закинули.
Нині від Раковецького замку залишилося небагато / Фото Марина Григоренко
Руїни Раковецького замку / Фото Марина Григоренко
Частина муру Раковецького замку / Фото Марина Григоренко
Про Раковецький замок також існує чимало легенд, в том числі про таємничі підземні ходи. Втім, про них ми розповідати не будемо. Краще замовляєте екскурсію, під час якої місцевий історик розповість вам багато цікавих фактів.
Вид з погорбу за Раковецьким замком / Фото Марина Григоренко
І ще одне – обов’язково підніміться на пагорб за Раковецьким замком, адже звідти відкривається дивовижний краєвид на Дністровський каньйон і увесь Раковець. Тільки корисна порада: відправляючись на прогулянку, подбайте про зручні одяг та взуття, які не шкода забруднити, адже ґрунт тут часто трапляється доволі слизький та червоно-глиняний.
Порт «Раковець» / Фото Марина Григоренко
В самому ж порту «Раковець» створені чудові умови для відпочинку, а до місця можна замовити трансфер аж від вокзалу Івано-Франківська, готові тут допомогти і з іншими супутніми туристичними послугами. На березі розташований ресторан з традиційною українською кухнею та авторськими настоянками від шеф-кухара Геннадія Панова, кафе-бар з коктейлями та кальянами, зона відпочинку зі зручностями – душ, туалет та місце для палаток. Особливо це зручно для туристів, які замовляють тур більше, ніж на один день. І, до речі, сюди краще їхати саме на кілька днів. По-перше, за один день ви точно не встигнете подивитися всі цікавинки. По-друге, дорога сюди хоч і не довга, але дуже виснажлива через стан дорожнього покриття. А ви ж відпочивати приїхали, а не страждати.
Порт “Раковець” / Фото Марина Григоренко
Водночас, як розповідає керівник «Дністер-Круїз» Володимир Мазур, зупинятися на досягнутому тут аж ніяк не планують. В майбутньому планують облаштувати басейн на майданчику перед причалом, еко-будиночки та, можливо, навіть колись розширити флот.
Також спільно з Дністровським регіональним ландшафтним парком, місцевою владою та волонтерами тут планують створити умови, щоб людина могла приїжджати на 2-3-4 дні і їй було, чим тут зайнятися. Також планується розширити туристичний сезон з 3 до 7 місяців, а для цього слід створити умови для розміщення туристів, щоб не був лише кемпінг. Адже дійсно тепло тут лише у червні-липні, а у серпні вже ночі холодні для ночівлі просто неба. Сам же корабель «Юрій» може виходити на воду і до 1 листопада, адже на ньому є опалення.
В самому селі Раковець, в якому немає й тисячі жителів, поки що інфраструктура для туризму слабенька – лише кілька приватних господарств пропонують нічліг туристам, є кафе та магазин. Втім нещодавно тут виграли тендер на 400 тисяч гривень, які мають бути використані для благоустрою Раковця. Серед іншого тут планується розробити комбінований туристичний маршрут.
Рай для бьордвотчерів на Дністрі
А ще Дністровський каньйон прекрасно підходить для бьордвотчінгу – вже популярного у Європі різновиду відпочинку на природі, який до України поки лише приходить. Суть його полягає у спостереженні за життям птахів у їхньому природньому середовищі. І Дністровський каньйон має надзвичайно сприятливі для цього умови, адже саме тут проходить активний міграційний шлях птахів. Тисячі пернатих найрізноманітніших видів пролітають через його територію, зупиняючись на перепочинок та годування на тутешніх острівцях. Деякі види зупиняються тут на період гніздування, а птахи з півночі – навпаки вирушають сюди на зимівлю.
Лелека на Дністровському каньйоні / Фото Марина Григоренко
Наприклад, у березні на Дністрі можна спостерігати білих лелек, які повертаються з зимівлі у теплих краях, щоб потім вивести на українських теренах пташенят. Найкраще спостерігати за ними саме з води – пливеш собі, а навколо літають чаплі, ластівки, дикі качки та яструби, а лелеки тим часом прямо у воді ловлять рибу. Чи то не рай?
Як розповідає директор Дністровського РЛП Михайло Ковтун, у майбутньому на території парку планують облаштувати спостережні пункти, де туристи-бьордвотчери могли б з найкращих точок спостерігати за птахами. Зокрема, планується облаштувати вишку з можливостями для нічлігу, адже зазвичай пташина активність починається дуже рано, а тому туристами буде набагато зручніше одразу прокинутися і розпочати спостереження, а не добиратися до місця додатковий час.
Як бачимо, в Україні ще багато цікавих і поки не настільки відомих місць, які обов’язково варто побачити. А літо – відмінний час для цього.
Вдалого вам літнього відпочинку і нових відкриттів!
Марина Григоренко
