Кажуть, коли на землю опускаються вечірні сутінки, в густій зелені парку за Вишнівецьким замком-палацом з’являється загадковий лицар на коні. Подорожуй з “Тернопільським” , дізнавайся нове.
Великий французький письменник Оноре де Бальзак колись назвав Вишнівецький замок «малим Версалем». Його стіни пам’ятають і авантюри, і таємну змову із захоплення Московського престолу, і блискучі перемоги та поразки. Родове гніздо Вишневецьких – мов яскрава картинка із роману про безстрашних лицарів і прекрасних дам, ворожі підступи та неземне кохання, що рано чи пізно все здолає. Палац зачаровує древньою міццю стін. Цікаво, про що шумлять старі каштани й липи? Тут усе наче оповите легким маревом легенд. І відрізнити, де реальність, а де казка, – неможливо. Попереду – протоптана тисячами ніг стежина. Вона веде до масивної білосніжної брами. Її збудували на честь приїзду короля Польщі – Станіслава-Августа Понятовського. Вінценосний гість провів у Вишнівці три тижні, навіть зустрівся там із Павлом І – спадкоємцем московського престолу.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Бальзак називав Вишнівецьк “Тернопільським Версалем”
Проте у цьому місці відчуваєш не лише дух дух польської шляхти та королівських балів. Ступаючи двором Вишнівецького замку поринаєш на декілька століть у часи безстрашного козацького ватажка Байди Вишнивецького, привид якого досі блукає околицями замку.
Уся історія цього міста нерозривно пов’язана з історією роду Вишневецьких. Це і засновник першої Запорізької Січі – безстрашний Дмитро-Байда Вишневецький. Людина-легенда, про яку склали стільки переказів і пісень, що важко відрізнити вигадку від правди…. Байда зібрав докупи розрізнені козацькі загони. Він служив і московському цареві, і королю Польщі. Згодом замахнувся на владу в Молдові. Там його схопили, перевезли до Стамбула і жорстоко покарали: скинули униз зі стрімкої скелі. – Тоді це був поширений спосіб страти. За легендою, турецькі вояки з’їли серце Байди. Вони хотіли, щоб їм передалася його хоробрість. Кажуть і сьогодні дух українського лицаря повертається у рідний замок та вночі блукає його околицями.
Дмитро Байда-Вишнивецький любив бенкети, де пиво лилося рікою
Не цурався Дмитро Вишнивецький бенкетів і доброго пива. Пантелеймон Куліш у драмі “Байда, князь Вишневецький” описував це так:
“Сьогодні в нас Пречиста, храмове свято. Меду про сей день понасичувано, горілок понакурювано, пива понаварювано. Уся Горинщина зібралась у Вишневець ярмаркувати”
Загалом же Тернопільщині задокументовані перші згадки про пивоваріння ще кінцем XV століття. І традиційно пиво варили при кожному господарі. Сьогодні ж подорожуючи замками Тернопіллям разом з “Тернопільським” варто знайти вільну хвилину і відчути неповторний смак традиційного європейського пива, з доброю історією на закуску. Подорожуй з “Тернопільським” – Відкривай Тернопільське!
