Публічність і системність кампанії Петра Порошенка гарантувала йому входження в другий тур, однак послідовність ідеологічних меседжів була невдалою. Високий рейтинг Зеленського здобутий за рахунок віртуальної кампанії, що дає швидкий, але нетривалий результат і загрожує розчаруванням суспільства.
Про це йшлося під час прес-конференції «Вибори та маніпуляції: як технології штабів вплинуть на результати другого туру?», що відбулася в прес-центрі інформагентства «Інтерфакс-Україна» 18 квітня з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку».
Перегляньте також:
- Росіян розлютила футболка Зеленського
- Паковани доларів по ліжку у Хмельницькому, це те, що не дивує ні на секунду
Для чинного президента України вихід у другий тур виборів, враховуючи традиційну недовіру українців до влади, є добрим результатом, – вважає керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.
«Дотепер це вдавалося лише Леоніду Кучмі, але він діяв в інших умовах – зокрема, користуючись можливостями адмінресурсу, яких у нинішнього глави держави немає. Порошенко зміг мобілізувати національно-орієнтований електорат завдяки ідеологічній складовій. Але головна помилка його кампанії – порядок використання гасел. Починати більш логічно було з протиставлення Путіну, а вже напередодні та після першого туру перейти до гасла «Армія. Мова. Віра» – як меседжу про захист держави», – вважає політолог.
За його словами, на противагу Порошенку позасистемний політик Зеленський фактично відмовився і від ідеологічної кампанії, і від класичної організаційної структури штабу.
«Як свідчить досвід інших країн, віртуальна політика є виграшною технологією лише на короткій дистанції. Популістичні сили швидко втрачають довіру. А в українських умовах рівень очікувань є колосальним, при цьому спрацьовує підміна понять. 54% виборців зараз чекають від новообраного президента зниження тарифів, що взагалі не є його компетенцією!», – нагадує політолог.
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що кампанія Зеленського будувалася на трьох технологіях. Перша з них – «віртуалізація кандидата», що здійснює спілкування з виборцями виключно в режимі монологу, при цьому уникаючи конкретики.
«Друга технологія – «засушування кандидата». Зеленський сам підтвердив, що свідомо обмежує спілкування з пресою. В умовах, коли йому є мало що сказати щодо ключових питань, вона логічна. Третя – «технологія хибного об’єкту». Вона викликає роздратування у всіх мислячих виборців. Починаючи з 3 квітня, ми живемо, «аналізуючи дебати» – замість того, щоб слухати дискусію щодо важливих питань майбутнього держави», – підкреслив експерт.
Проблемою кампанії стало те, що в Україні практично неможливо відділити реальне незадоволення владою від зовнішнього нав’язаного інформаційного впливу, – додав Євген Магда.
Експерт «Українського Центру суспільного розвитку» з інформаційних та іміджевих технологій Тетяна Ілюк вважає унікальною рисою цієї президентської кампанії те, що вона стала боротьбою шоу та реальної політики.
«У медійний, практично фейковий образ Зеленського виборець вклав свої побажання і надії, очікування змін. При цьому емоційний інформаційний шум кампанії був спрямований на те, щоб не дати виборцю можливості раціонально оцінити кандидата і проголосувати свідомо. Якщо і майбутній парламент існуватиме в режимі такого шоу – це загрожує колапсом», – вважає експерт.
Кандидат психологічних наук Лариса Литвинова радить виборцям свідомо відмовлятися від джерел інформації, які тиснуть на емоції. Саме вони можуть нести найбільше фейків і маніпуляцій.
«Сьогодні виборці поділилися на два табори. Перший обрав євроатлантичну інтеграцію і здатен брати на себе відповідальність, пропонує вести країну вперед разом. Другий, більш чисельний, насправді прагне того самого – добробуту і процвітання, але якимсь дивним чином. Ці люди хочуть прокинутись уранці і побачити гарні дороги, справедливого начальника, щоб все стало красиво і мирно, як у кіно. Одні готові до праці заради змін, інші – живуть мріями. Але треба дати шанс усім включити раціо і змінити свою думку», – каже психолог.
