З ласки Божої ми переживаємо дні Великого посту. Свята Церква вживала і продовжує вживати в цей час всіх заходів для нашого спасіння. Одягнувшись в одяг ремствування і жалю, вона підносить голосне волання, плачучи про наші гріхи, наповнює наші душі покаянними псалмами і молитвами, що призводить до розчулення, сліз і розкаяння. Ставить нам у приклад великих грішників, які навернулися, і великих праведників, котрі все своє життя перебували в покаянні і пості.
Святий піст є найкращим засобом ствердження в нас святого християнського життя і невичерпним джерелом духовних благ. «Святий піст – як вчить Церква – є мати цнотливості, життя ангелів і спасіння людей».
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Піст – найкращий і дієвий засіб для перемоги розтлінної хтивості та гріховних звичаїв. Він приборкує гріховні почуття і ослаблює їхній влив на дух, обмежує вимагання плоті і спонукає її бути слухняною рабою свого владики – духу. Під час посту вся наша зовнішня людина більше служить внутрішньому. Очі ясніше бачать красу чесноти, вухо краще чує голос спасіння, язик підносить молитву і славослов’я, руки легше здіймаються до неба, ноги скоріше поспішають у дім Господній, все єство наше робиться здібнішим до благочестя. Більша частина божественних одкровень подана людям під час тривалого посту. Це і є доказом, що через піст душа підноситься і стає здатною до сприймання вищого божественного світу.
Піст, який є джерелом благ духовних, є благодійником і для нашого тіла. Піст – джерело і охоронець нашої тлінної природи. Св. Єфрем Сірін називає піст «батьком здоров’я», а св. Іван Златоуст – паростком, вважаючи нестриманість коренем хвороби. Тому св. Василій Великий «закликає до нього хворих, як до подавача здоров’я і здорових, як до охоронця їхньої міцності».
Працелюбні пустельники, котрі стримувалися від надмірного споживання їжі, благочестиві постники, які не знали розкошів, перебували в доброму здоров’ї, а ті, що пестили своє тіло і задовольняли його вимоги, були слабі і хворі. Нарешті, благодійна сила посту виявляється ще вищою славою. Багатьох постників бачили перебуваючими в повітрі під час молитви, деякі подвижники ходили по воді.
Чи принесе свята Чотиридесятниця таку або подібну користь нашій духовній і тілесній природі? Чи відчуємо ми в своїй душі добрі плоди посту?
Вирушаймо до милосердного і щедрого Бога, поки обійми любові Його відкриті грішникам. Нехай ніщо не втримує нас, ні безліч гріхів, ні велич Того, Хто приймає. До Нього приступали великі грішники і одержали зцілення, мир, радість і благодать. Наближаймося до Господа зі щирим розкаянням і увійдемо в Його радість.
о.Богдан ЗІНЧЕНКО
