Іван Кізюк – голова Тернопільського міського осередку УГП, член “Молодіжного Націоналістичного Конгресу”, учасник Революції Гідності.
Романтичний етап Майдану з концертами ОЕ, ліхтариками та селфі під сценою довелося пропустити
Вже 13 років я у “Молодіжному націоналістичному конгресі”. Майдан для нас з друзями розпочався ще 29-го листопада 2013-го. Тоді в рамках кампанії “Євронаступ” привезли під адміністрацію президента 1 000 000 підписів громадян за проєвропейський курс розвитку України, які збирали по своїх містах весь попередній місяць. Потім був силовий розгін студентів, перші масові протести, організація пунктів обігріву, збору харчів та теплого одягу в Українському домі на Європейській.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Романтичний етап Майдану з концертами ОЕ, ліхтариками та селфі під сценою довелося пропустити – було багато роботи.
Після суду вдалося побачити друзів
Повернувся в Київ у другій половині січня, коли ситуація загострилася до максимуму. В якості ройового, зі щитом 14-тої сотні “Самооборони Майдану”, довелося пройти барикади, протистояння на Грушевського, бруківку, “коктейлі”, водомети, пізніше арешт, суд по статті, покарання за яку від 12 до 15 років позбавлення волі. На першому засіданні суд встановив запобіжний захід – особисте зобов’язання. Це щось схоже на домашній арешт. Мені було заборонено виїжджати із населеного пункту, в якому зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Проте через місяць після першого засідання слідчий викликав мене в Київ для дачі додаткових свідчень. Скориставшись цією ситуацією, після розмови зі слідчим, мені вдалося на кілька годин повернутися до своєї 14-ої сотні “Вільні люди”, щоб побачитися з друзями.
Мені було заборонено виїжджати із населеного пункту, в якому зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У такий час повертатися додому не міг
Саме в цей час сталося чергове загострення ситуації на Майдані, саме тоді відбулися сутички в Маріїнському парку, саме тоді силовики пішли в наступ, саме тоді розстрілювали Небесну сотню. У такий час повертатися додому не міг. Ситуація була дуже напруженою. Через судовий процес, на Майдан побратими мене не відпускали, тому на офісі ініціативи “Євромайдан SOS” намагався допомогти людям, які як і я, потрапили під колеса репресивної машини януковича і перебували в той час у слідчих ізоляторах та камерах в’язниць.
Янукович не врахував ментальність українців
Влада не очікувала такої самоорганізації людей. Сотні побитих, незаконно заарештованих, підданих тортурам, звинувачених у сфабрикованих кримінальних та адміністративних справах учасників протесту мали би показати народові, що боротьба його є даремною і що проти тоталітарної машини виступати не варто. На мою думку, саме на це розраховувала тодішня влада – залякати і зламати дух людей. Проте Янукович не врахував ментальність українців, їхнє прагнення свободи і справедливості, яке наша нація століттями виборювала своєю кров’ю. Побиття студентів, закони 16-го січня, намагання силою розігнати мирний протест ще більше підігрівало і без того розлючений натовп, який самоорганізовувався, створював власні складні соціальні структури, міцнів і вреші змусив тікати “легітимного” та коло його найближчих соратників.
Для мене Революція Гідності триває досі
Події Майдану завершилися давно, але для мене Революція Гідності триває досі. Багато ще роботи треба зробити, щоб позбутися того совка, який дістався нам у спадок від СРСР. Чимало має бути зроблено, щоб Україна стала українською за змістом. Перед нами багато як зовнішніх, так і внутрішніх викликів.
Проте Майдан вселив мені віру, якщо цей народ об’єднаний однією ідеєю – його здолати неможливо!
І головний виклик України полягає в тому, що їй доводиться воювати одразу на двох фронтах — проти російської інтервенції і проти старої системи на місцях і в головах людей. Проте Майдан вселив мені віру, якщо цей народ об’єднаний однією ідеєю – його здолати неможливо!
