Серед пам’ятних квітневих дат цього року – 130-та річниця з дня народження видатного українського іконописця, пейзажиста, педагога Івана Хворостецького, життя і творчість якого тісно пов’язані з Почаївською Лаврою, про що писали “Волинські Новини“. “Звідси я пішов у світ мистецтва. На все життя Лавра залишилася в моєму серці”, – неодноразово говорив знаний художник, уродженець села Юридики, що біля Почаєва.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Народився Іван Федорович 18 квітня 1888 року в родині робітника почаївських майстерень. Після закінчення церковнопарафіяльної школи саме в майстерні Свято-Успенської Лаври 12-річний Іван почав навчання малярству в дядька-іконописця. На хліб юнак заробляв, розписуючи церкви Волині, згодом під керівництвом київського іконописця Г.Крушевського працював над розписами храмів різних міст України. В 1908 році вступив до Київського художнього училища, де навчався живопису в талановитих педагогів Г. Дядченка, В. Менка, О.Мурашка, А.Крюгер-Прахової та ін., завдяки яким обдарований волинянин почав формувати свій неповторний живописний почерк.
На фото – Художнє училище, 1901-1902 рр. Арх. М. Казанський
Найбільше прагнув продовжити малярські студії, але вибухнула І світова війна, зруйнувавши мрію Івана навчатися в Академії мистецтв у Петрограді. Юнака мобілізували, згодом звільнили від служби через хворобу. Іван повернувся до Києва, де займався педагогічною роботою – викладав малювання в школах і училищах. Багато малював і активно виставлявся на численних виставках. На жаль, картини того “київського періоду” художника виявилися втраченими, але для наших сучасників збереглися каталоги виставок Київської спілки художників і Товариства діячів українського пластичного мистецтва 1915-1918 рр., в яких зафіксовані пейзажі та жанрові роботи Івана Хворостецького: “Жнива”, “Свято в селі”, “До церкви” та ін.
37-річний мистець відчував потребу подальшого навчання – в 1925 році він продовжив студії в Київському художньому інституті в педагогів Ф.Кричевського, М.Козика і в 1928 році успішно захистив випускний теоретичний реферат на тему “Український орнамент”.
У тому ж році картина “Пралі” здобула заохочувальну премію міжнародного журі на Венеційському бієнале. Художник активно долучився до виставкової діяльності професійних спілок – Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), Асоціації художників Червоної України (АХЧУ), Українського мистецького об’єднання. В 1938 році Іван Федорович став членом Спілки радянських художників. І хоча радянська влада “не помічала” талановитого майстра у своїй відзнаках, його самобутня спадщина є яскравою сторінкою в літописі українського малярства.
Довоєнний період життя Івана Хворостецького був надзвичайно плідним у малярстві та педагогічній праці. Художник виставлявся на численних вернісажах в Україні й на всесоюзних виставках, невтомно викладав у Київському художньому технікумі, проводив заняття студії образотворчого мистецтва в Київському палаці піонерів, згодом продовжив працю у київських вузах. На посаді доцента живописного факультету Київського художнього інституту Іван Федорович асистував знаному українському художнику Ф.Кричевському. Загалом, за 25 років викладацької праці Іван Хворостецький став авторитетним наставником для цілого покоління сучасних українських мистців. Його вдячними учнями є І.Браславський, О.Вовк, В.Сидорук, Л.Мітяєва, Б.Рапорт, Ю.Асєєв, М.Катернога та багато інших.
Лихоліття ІІ світової війни змусили художника залишити Київ. Він повернувся до Почаєва, де провів решту свого життя, заповнивши свої дні викладацькою роботою і творчістю. Рідні пейзажі малої батьківщини надихали Івана Федоровича на створення унікальних за майстерністю картин, в яких досвідчений майстер дуже тонко і поетично зображає красу української природи. Так, він знову повернувся до Лаври, відчуваючи при цьому неабияке творче піднесення. У 1948 році відбулася перша персональна виставка Івана Хворостецького в Києві, на якій були представлені роботи повоєнного періоду: “Почаївські мотиви”, “Мальви”, “Пасіка” та інші. Згодом персональні презентації творів мистця з успіхом пройшли в Тернополі, Кременці, Львові, Почаєві, знову в Києві.
У творчості Івана Хворостецького чільне місце займає пейзаж. Його майстерному пензлю належать велика кількість етюдів: прості за сюжетом роботи наповнені щирими емоціями й любов’ю до рідної природи. Відомий український пейзажист Микола Глущук так відгукнувся про ці картини: “Він умів опоетизувати і оспівати те, що іншим надокучило. Зображення будь-якого кущика у нього звучало, як одкровення. Особливо прекрасна його серія пасік. Можливо, вперше в українському живописі художник передав поетичну чарівність пасіки… Природа була для нього відкритою книгою”.
Мальовничі місця біля Почаєва, будівлі Свято-Успенської Лаври стали улюбленою темою творчості Івана Хворостецького до останніх днів. Як писав у спогадах син художника Валерій: “Для батька Лавра була не тільки храмом Божим, вона була для нього храмом мистецтва”. Саме в її стінах, освячених молитвами, Іванові Хворостецькому було прищеплена любов до малярства.
Твори Івана Хворостецького прикрашають колекції Національного художнього музею України, інших музеїв України. Вшануванню пам’яті знаного земляка присвячена низка заходів у музейних установах Тернополя, Кременця, Почаєва. До 130-річчя мистця відкрилася виставка багатих фондових матеріалів “Майстер ліричного пейзажу” в Тернопільському краєзнавчому музеї, відбулася презентація творів живописця в Кременецькому краєзнавчому музеї. Як розповів Андрій Левчук, директор Кременецького краєзнавчого музею, культурно-мистецькі події у форматах живописних пленерів імені Івана Хворостецького, вернісажів його робіт є традиційними у діяльності цього музею.
Зараз йде кропітка робота над створенням електронного каталогу творів художника у співпраці з музейними установами Ірпіня, Миколаєва, Херсона, Києва. На жаль, Почаївський меморіальний музей художника припинив своє існування через недостатнє фінансування, але музейні працівники регіону докладають великих зусиль для збереження і популяризації визначного спадку талановитого волинянина.
Відео-сюжет з Кременецього краєзнавчого музею про виставку Івана Хворостецького від TV “Типовий Кременець”.
