Історія переглядів
Лише за кілька годин минулої неділі пост у “групі підтримки” Володимира Зеленського на Тернопільщині набрав більше сотні тисяч переглядів. Спровокував жваву дискусію і поза тисячу коментарів.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Сторінка “ЗЕ Команда Тернопіль” у соціальній мережі Facebоok, що нібито належить кандидату в президенти Володимиру Зеленському, потрапила в скандал у мережі. Невідомий автор опублікував на ній історичний знімок четвертого канцлера ФРН Віллі Брандта, на якому німець у 1970 році стоїть у Польщі на колінах перед жертвам повстання у Варшавському гетто. У команді Зеленського відношення до публікації спростували. “Хтось критикує Зеленського за наміри “стати на коліна” заради своєї країни. На фото історичний приклад Віллі Брандта – канцлера Німеччини. Він зробив це заради своєї нації”, – йдеться у підписі до фото.
Про ситуацію детальніше тут:
Володимир Зеленський опинився в центрі фейкового скандалу, замішаний Ляшко: “Станемо на коліна”
”Стати на коліна”: навколо Зеленського розгорівся новий скандал
Українці нацисти? У мережі накинулися на Зеленського через історичне фото
Новина з регіонального тернопільського пабліку, що мав лише кілька десятків підписників, раптом потрапила абсолютно безкоштовно у топи багатьох провідних українських сайтів. Пост прокоментувало кілька десятків лідерів громадської думки і навіть радикальний кандидат у президенти Олег Ляшко. Більшість українців виявилася мудрою і не сприйняла порівняння коміка з німецьким канцлером. Самі анонімні розповсюджувачі визнали, що порівняння було не зовсім коректним. Але пост був покликаний не порівнювати Віллі Бранта і Зеленського, а нагадати прихильникам коміка, перед ким хоче стояти на колінах кандидат у преЗЕденти. Так би мовити мета була проста – поінформуванні виборців про коліно суглобну поведінку ЗЕ перед президентом країни агресора.
Віртуальна війна проти України
Для багатьох Зеленський — це “по приколу”. Це жарт і це весело. Це типу “поза політикою”. Серед підписників Зеленського в інтернеті, окрім тисяч явних ботів, трапляються на перший погляд адекватні представники “молодих українців”. Багато з них працює за кордоном у, на перший погляд, технологічних та прибуткових сферах (ІТ, СММ, маркетинг). І ці люди вже публічно готові голосувати за кандидата, який “зламає систему”.
Насправді Україна четвертий рік воює. Робить це у непростій ситуації. Стягуючи максимум ресурсів. Проти країни ведеться масована інформаційна війна. Це не лише війна компроматів з очорнення українського війська, української політичної еліти та України загалом. Це війна за віртуальний простір. Це війна нового типу у стилі “пропаганди 2.0”, коли ворога і його цінності намагаються зробити “своїми”. На початку війни у 2014, за висновками самих військових у них були проблеми стріляти у “своїх”, бо ціле покоління виховувалося на радянських і російських серіалах. Так само майже 30-ть років тому СРСР впав не тільки через гонку озброєнь та економічні проблеми. Його розвалили джинси і відеокасети, які показали іншу “капіталістичну реальність”, яка різнилася від “совкового рабства”. Зусилля російської агентури в Україні та олігархічних кіл спрямовані на збереження цього “совкового простору”.
Після отримання Томосу, Україну намагаються активно утримати у “радянському минулому”, з його персонажами постійно напівбухих “Сватів”, недолугих українців (більшість україномовних персонажів “95-кварталу”), України, яку “мають з усіх боків” (з висловів кандидата у преЗЕденти), з “неважливістю мови” з натяком на неважливість України, як такої і повернення у простір “мишебратья”. З його бажаннями впасти на коліна чи “поїхати на рибалку” з сьогоднішньою копією Гітлера.
Ще Сунь Цзи говорив, що найкраще вигравати війни без армій, а через шпигунів та агентів впливу, які очорнюють еліти країн, сіють недовіру. Саме завдання “покарати непокірну Україну” є головним сьогодні для режиму Путіна.
Виборець “ЗЕ”
Команда Зеленського задіяла цілу мережу ботів і активно просуває абсолютно некоректні порівняння кандидата ЗЕ з президентом США Рональдом Рейганом, хоча той кілька десятків років був у політиці, поки став президентом і, насправді, ніколи не був коміком. Так само некоректні порівняння з Дональдом Трампом, бо Україна не США, і тут ще не має такої системи противаг, яка існує там, де кожен хибний крок отримує відразу реакцію оточення, яке повертає події у правильному руслі для американської нації.
Команда Зеленського працює стандартними маркетинговими засобами п’ятирічної давності у стилі “ти проти корупції, тисни лайк”. Ця технологія розрахована на три категорії виборців:
Перша — це постсовкове старше покоління, що тужить за “старими часами” з дешевою ковбасою. Вони дивляться інтер, плюси, “сватів” і війна та все пов’язане з нею, проходить повз них. Це частково електорат колишньої партії регіонів. І таких багато, навіть на Заході України. Вона ненавидить більшість успішних, хто живе трохи краще за неї. Головною мотивацією цієї групи є бажання комусь “вставити”. Показати свою “силу”. “Нагнути політика”.
Друга — це самозакохана молодь з анархістськими поглядами. Переважно така, яка також далека від України. Вихована у тепличних умовах без зайвої конкуренції. Ці люди можуть навіть мати західну освіту. Вони пишаються своєю “аполітичністю”. Але є по суті “корисними ідіотами” у руках пропагандистів що працюють на рівні найбільш поверхових емоцій. Головною мотивацією цієї категорії — є зневага до авторитетів, у тому числі моральних, якщо це не якийсь супер-блогер, чи ютубер.
Третя — це та ж пофігістична молодь, що виросла на передачах “95-квартала”, яка не жила у “совку”, але їй здається, що там було добре. Мотивація подібна до першої категорії.
Насправді усі ці групи інертні до виборів. Але звичка звинувачувати когось у тому, що твоє подвір’я не прибране, і палке бажання когось покарати (наприклад президента), тяга до халяви, штовхатиме першу і третю групу на вибори. Друга ж хоче самоствердитись і показати свою значущість. Тут явно говорить комплекс “недооціненості”.
Виборець Зеленського у більшості випадків поверховий. Ведеться на прості емоції, а тому легко потрапляє під вплив такої ж примітивної прямої пропаганди, коли можна не бачити явної загрози такого “кандидата” в умовах війни.
Які висновки
Очевидно, що найбільші іміджевої шкоди зазнала “команда Зе”, хоча винен сам кандидат, що схильний ставати на коліна перед агресором, вибачатися перед тими, хто шле в Україну найманців. Зазнала втрат і позиція головного радикала, який поспішив з коментарями.
Частина думаючих прихильників Зеленського, а такі також є, і опинилися тут з причин “проти” когось, а не “за”, задумаються і відійдуть від вибору, котрий може зашкодити Україні.
Розвиток технологій дозволяє обмеженими ресурсами, ймовірно, невеликої групи людей боротися з мільйонними бюджетами олігархів та агентів впливу. Особливо, коли проти них використовують їхні ж методи. В той час, як Тимошенко, Зеленський та інші витрачають десятки тисяч гривень на розміщення, тернопільські СММщики і технологи абсолютно “безкоштовно” зуміли завдати відчутного удару тому, кого вважали ворогом країни.
Зробили цю успішну провокацію, швидше за все, невідомі широкому загалу люди, які проте добре зрозуміли загрозу “команди ЗЕ” для України, наприклад можливість поєднання зусиль леді Ю і команди ЗЕ.
Ці висновки дають надію на мудрість українців напередодні президентської кампанії, коли будуть розуміти, що політика — це все таки обдумане рішення, а не “прикол”, не “безкоштовний газ”. За допомогою таких дій, часто провокативних, у людей буде прокидатися здатність мислити. Розуміти, що відбувається довкола, а не вестися на “серіали”, які крутять купу “псевдоопозиційних” політиків за олігархічні гроші, для яких Україна — це повія, а українець — тупий і бидлуватий, готовий обирати “прості рішення” у складних умовах, готовий руйнувати основи держави, бо “йому так зручно”. Завдяки таким провокаціям нація росте і розвивається. Ми стаємо справді громадянським суспільством, яке саме усуває загрози.
