Бережанський музей Книги запрошує у холод зігрітися на екскурсії. Про це працівники музею пишуть у групі «Береж Інфо» у Facebook: «Шановні бережанці та гості міста! Стовпчики термометрів знижують температуру і морозець добренько “щипає нам щічки”.Бажаєте зігрітися?Гарячі напої та екскурсію пропонує вам колектив музею книги. Запрошуємо!»
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Працівники музею зауважують, що завжди раді бачити відвідувачів – любителів книг, особливо атмосферно у музеї взимку, коли за вікном подає сніг, щипає морозець, а з книгою у руках у читальні завжди тепло і затишно.
Бережанський музей Книги знаходиться на площі Ринок, 1 – у 6-ти залах першого поверху ратуші. Був заснований у червні 1984 ркоу як міжобласний методичний центр пропаганди книги. З 1991 був регіональний центр української книги, а з 1994 став відділом Тернопільського обласного краєзнавчого музею. У музеї можна дізнатися чимало цікавого про історію книгодрукування, творчого життя письменників Західної України та різноманітні книжкові новинки.
Зокрема, в експозиції музею – стародруки, матеріали про творчість Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Осипа Маковея, Михайла Яцківа, Тимофія Бордуляка, Василя Стефаника, Андрія Чайковського, а також сучасних письменників, котрі підтримують творчі зв’язки з Бережанщиною, — Романа Лубківського, Дмитра Павличка та інші документи про діяльність Товариства книголюбів. Окрема експозиція присвячена меценатській діяльності Романа Смика. 1992 в музеї розгорнуто експозицію, що 1995 реорганізована у Лепкого Богдана музей. У фондах музею є унікальні видання: 17 стародруків XVII–XIX ст., перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, «Грамматика язика малоруского в Галиції, сочиненная Іваном Вагилевичем» (Л., 1845), «Граматика рутенської (русинської) мови» Йосипа Левицького (Перемишль, 1834) та інші; маляр. роботи — «Мадонна з дитям» Лева Лепкого, графіка Олени Кульчицької, картини Володимира Беднарського, Михайла Кузіва, Тетяни Осадци, Дмитра Шайноги та ін.
