Тернополянка Уляна Науменко почала заробляти на пошитті постелі та декоративних подушок. Власний бізнес розпочала у декретній відпустці.
– Раніше був популярний мультик «Свинка Пеппа», син його обожнював, – каже Уляна. – На ринку не було іграшок з таким персонажем, тож я сама пошила йому подушечку і прикрасила аплікацією Пеппи. Подруги побачили, захотіли й своїм дітям, так у мене з’явилися перші замовлення, спрацював ефект «сарафанного радіо». Тепер щодня вдома маю шиття.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Швейну машинку купила кілька років тому за 120 доларів та використовувала її лише зрідка, для домашніх потреб. Зараз завдяки їй почала заробляти гроші. За місяць на пошитті декоративних подушок можна заробити три тисячі гривень. У сезон, а це за словами кравчині, вересень-лютий, і більше. – Я працюю вдома, шиттю приділяю лиш кілька годин, – розповідає Уляна. – Звичайно, якщо трудитися 8 годин, повний робочий день, то вдавалося заробити значно вищу суму. Однак в мене мала дитина, багато часу приділити справі не можу. Це на перший погляд, пошити подушку дуже легко, але коли це аплікація, то дуже копітка робота – створюю ескіз, підбираю тканину, щоб поєднувалися між собою. Кожну деталь зображення вирізаю окремо та в певній послідовності пришиваю на фонове полотно. Тоді відчуваю себе художником, що малює тканиною. Аби полегшити собі роботу, то один день нарізаю тканину на подушки, інший суто наповнюю, потім шию тільки наволочки.
Уляна купує переважно польські тканини, бо там ширший асортимент і цікавіші візерунки, хоча каже, що вітчизняна за якістю нічим не поступається.
– Часто також беру тканину ПАТ «Текстерно», вона дуже хорошої якості та дешевша, але єдиний мінус – мало візерунків, – зазначає жінка. – Відтак часто поєдную польську і українську тканину, щоб здешевити виріб. За метр української тканини плачу 50-60 гривень, а польської – 69-80.
Уляна виграє на ринку в тому, що її вироби ексклюзивні і в них багато ручної праці.
– Найбільше запам’яталася одна з перших моїх робіт – величезна сімейна подушка 50х110 см, яку замовили як подарунок для англо-української пари, – пригадує кравчиня. – На ній був напис з прізвищем молодят на фоні прапорів України і Британії. Торік шила постільну білизну для дівчинки-українки, яка разом з мамою живе в Італії. Назвала комплект – «Постіль українця». Він був у жовто-блакитних кольорах, а на подушечці я зробила аплікацію дівчини-українки. Згодом ще одна «Постіль українця» поїхала до Німеччини — теж у подарунок до нашої маленької емігрантки.
Галина Кіт
