Пересувна експозиція чудотворних ікон Пресвятої Богородиці «Духовне відродження нашого краю: чудотворні ікони Божої Матері Тернопілля» була створена ще кілька років тому в рамках проекту ГО «Громада і місто» (Ігор Ковалик, Дмитро Вакуленко). Це 20 фотокопій чудотворних образів, до кожного з них додається короткий опис та молитовний намір. Сьогодні експозиція представлена на першому поверсі Великогаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Школярі мають щасливу нагоду розширити свій духовно-пізнавальний кругозір. Звісно, майже у всіх вдома є святий образ. Здебільшого це традиційні зображення, до яких ми вже звикли. Насправді ж згаданих зображень дуже багато, вже хоча б тому, що у християнстві є різні конфесії. Враховуючи цей важливий момент, організатори виставки, перш ніж її «запускати», попросили благословення у владик різних конфесій. У такий видимо-невидимий спосіб, ніби об’єднавши всіх до єдиного і цілісного гурту.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Ми зібрали копії тих образів, – каже один із координаторів проекту Ігор Ковалик, – які є на Тернопіллі, щоб вони презентували різні конфесії і були доступні для споглядання та вивчення. До кожного зображення додано історію про нього, проявлення чудодійності ікони і молитва-намірення». Хоча насправді у нашому краї є близько 80-ти ікон із зображенням Божої Матері». Угринська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Неутомима поміч», Загаєцька ікона Божої Матері, Почаївська чудотворна ікона Божої Матері, Бережанська ікона Пресвятої Богородиці, Ланівецька, Репнівська – «Радість сумуючих», Монастирецька, Улашківська, Буцнівська… Вони різні за зображенням, але однакові за суттю. Після уроків християнської етики школярі приходять сюди, аби зазирнути в Очі Богородиць. Як сказав один школяр: «Я був такий змучений після четвертого уроку, а подивився в Очі, які на іконі, і мені стало добре». До гурту п’ятикласників підходить директорка школи Оксана Миколаївна Кость. Спілкуємось. Діти вже обізнані, що є молитви прослави, а є – подяки. Вони діляться враженнями від експозиції. Добре знають, що під час молитви важливо мати намір (намірення). Хтось каже про добрі думки, хтось просить написати добре контрольну, хтось згадує за святого Миколая, Максимко має в думках намір помолитись за одужання брата, якого прооперували. А Вєроніка, худенька дівчинка із сумними оченятами думає про тата, який вже на Небі… Далі діти разом із вчителькою промовляють молитви…
Гадаю, ці дні, прожиті у школі поряд, хай не із оригіналами, а з копіями святих зображень, стануть для дітей особливими. Бо їхні серця щирі і відкриті до світу. На відміну від дорослих, вони сприймають світ таким, яким він є. Для них не має значення у який спосіб створений той чи інший предмет. Для них важливий інший момент: вони зазирали в Очі Богородиць, вони відчули те, що нам, дорослим, мабуть, не під силу це відчути. Хоча… Пам’ятаєте, Господь сказав: «Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).
Упродовж останніх років з експозицією вже ознайомилися всі міські школи, окремі заклади вищої освіти. Днями пересувна виставка ікон вирушить у передріздвяну мандрівку сільськими школами Великогаївської ОТГ.
Фото: Борис Семеняк
