– Вперше у 1991 році поїхав до Словаччини, – розповідає Ярослав Цісарчук з Бучацького району. – Хотів машину. Зарплату мав невелику, тому не міг купити. Але я мав коней. Виростив гарного жеребця. У Сновидові був колгосп, де тримали племінних коне. Словаки купували в них. Заступник голови знав, що в мене коні є і направив їх сюди до мене. Це було восени 1990 року. Навесні 1991 році вони приїхали, забрали в мене цього жеребця і пригнали мені «Москвича».
Ярослав Цісарчук каже, що зараз повно машин в селі, а тоді була подія на цілу округу.
Перегляньте також:
- 8 ознак того, що жінці не вистачає сексу
- Передaли нaшим тернопільським тероборонівцям ще вісім нічних розвідувaльних дронів, – Сергій Нaдaл
– Словаки зробили на мене документи, але через кордон не могли перегнати через те, що документи на мені, – продовжує чоловік. – Потрібно було, щоб мені зробили виклик, аби я міг перетяти кордон до Словаччини. Вони лишили машину в крайньому селі біля митниці. Самі поїхали до мене. Кажуть: «Треба, щоб ти перегнав машину сам». Ми поїхали, а там митниця одна – поряд. З одної сторони словацька, а з другої наша. Я перейшов туди пару метрів пішки. Сів в машину і назад переїхав. То одне подвір’я. Але офіційно не було штампу у паспорті, що я перетяв кордон. Коли приїхав до Тернополя на митницю, мені не хотіли розмитнювати. Казали: «Як ти взяв машину, якщо ти кордон не пересік? Ну як?». Я хоч-не-хоч мусів їхати, щоби перетяти кордон. Поїхав до того словака, в нього трохи погостював.
Минулого року Ярослав Цісарчук проїхав усю Швецію.
– Від Німеччини аж до Лапландії, – додає. – Колись уявляв собі, що таке Лапландія, але думав, що то Богом забутий край. Воно не так. Там інфраструктура досить розвинута. В лісі через кожен кілометр-два прокладена шосейна дорога. Там – десь хата серед лісу, там десь хата. І всюди є електрика.
Я відвозив людей у Швецію. Був за кермом. Одні не мали прав з собою, другі боялися їхати. Якби колись хтось казав, що я буду їздити по Варшаві і по Стокгольмі, то я би не повірив, якби мені давали навіть мільйон. Але не було кому. Прийшлось їхати самому і їхав. У Швеції були три тижні, потім повернувся назад до Польщі.
