Цей документальний фільм побачили вже в кількох містах Західної України: Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі. Нарешті – у Тернополі. «Небо над головами» – назва стрічки, яка після перегляду змушує замислитися над багатьма життєвими ситуаціями в житті. Це правдива історія юнака, який потрапив до виправної колонії. Фільм про те, що у кожної людини, яка опиняється по той бік реального світу (за гратами) завжди є шанс змінитись, трансформувати свідомість, стати добрішим.
Режисер цього фільму Василь Возняк, живе у Києві. Закінчив школу журналістики УКУ (Львів). З 2011 року відвідує пенітенціарні заклади як волонтер: «Я не можу пояснити, чому я обрав саме такий спосіб допомагати іншим – волонтерити у в’язниці. Після того, як я переступив свій страх, зрозумів, що мені це подобається, що я можу поділитися з цими людьми тим, що маю – знаннями, вміннями. Я боявся, якщо чесно, коли мені запропонували спробувати стати волонтером у в’язниці. Я думав, що вони – страшні, а виявилось, що вони непрості, зранені хибними виборами, поганими компаніями».
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
У Палаці Кіно зібралось багато молоді. Презентували фільм о. Олег Харишин та о. Віталій Козак. Після перегляду відбулось обговорення. Участь взяли священнослужителі, герой фільму Богдан, який півтора року як вийшов із в’язниці і, переосмисливши свої помилки розпочав нове життя. Разом з ним участь в турне містами Західної України бере його дівчина Дарія, майбутня наречена. Фільм має багато знакових речей і символів. Мото фільму: з терпінням і милосердям прагнути зрозуміти іншу людину. Проблема сучасних людей – вони не розуміють чужий біль. Якби ми вчасно допомагали іншим, у них не було б шансів потрапити за грати. Десь так. У колонії потрапляють різні підлітки, серед них є інтернатівські діти, які не мали що їсти…
Чому небо над головами? Бо воно дає постійне відчуття свободи. Режисер Василь Возняк своїм фільмом максимально наблизив його (небо) до всіх нас і дав зрозуміти, що всі ми причетні до того, що зараз відбувається у суспільстві. І в кожного з нас так само є шанс допомогти тим, хто чекає на волю. Чим? Поділитись знаннями, подарувати книжку, написати листа. Це лише дещиця із можливих пропозицій.
Ось як відгукнулись представники Молодіжної комісії із Дрогобича на цей фільм у ФБ: « Вам подяка за те, що Ви є і вчасно з’являєтесь в житті багатьох людей. Нехай Бог надихає Вас на нові і нові проекти, які змінять на краще життя багатьох. З повагою і любов’ю вся команда молодіжної комісії Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ. Гарної Вам праці в подальшому».
Фото: Валентина Семеняк
