Ми вже стоїмо на згарищі нашого життя. І згарище це в наших головах

Кругообіг зради в природі.

Спочату українці садять-сіють. Потім обробляють ядучою хімією, бо так легше шоб не працювати особливо. Під час всього процесу на городи виносять велику кількість пластикових пляшок і кульків. Земля вже встелена пластиком. неможливо копнути шоб не викопати пластик. Потім після збирання-копання урожаю усе акуратно згрібають і що не вигребуть на “не свій город” то успішно спалюють, чим травлять і землю і себе і вбивають життя. Потім успішно кричать про зраду і пишуть номери карток і заклинають допомогти хворим.

Ще можна заразом згадати спалювання сухої трави восени і весною, чим взагалі порушується природній баланс і винищуються комашки і букашки і тварини. І таке масове спалювання і випалювання житла тварин призводить до того, що ті самі миші і щурі мігрують більше до житла людей.

Вже от дожилися що фактично знищенні горобці і маємо нову навалу того американського метелилка. І знову буде ядуча хімія, бо без горобців з тою гусінню не справитися…

Все ще супроводжується порушенням законів, які ж самі і утверджуємо в країні.

Ми вже стоїмо на згарищі нашого життя. І згарище це в наших головах!

Тарас Савчук