Тернополянин Володимир Кулак розповів подробиці, як жінка дивної поведінки кинула у фонтан телефон його дев’ятирічної дочки. Неприємність трапилася біля 28-ї школи, – пише ПРО те.
– Діти гралися, опустили ноги у фонтан, бо дуже жарко, – говорить Володимир Кулак. – Та жінка вчепилася дітей через те, що одна з дівчат хлюпала у фонтані рукою і кілька крапель потрапили на неї. Вона тоді вхопила першу-ліпшу сумочку, що лежала не мармурі і кинула у воду. Це маленька сумочка на телефон, через плече, з грубої шкіри. Сумочка впала у фонтан. Дочка витягнула її з води, ще до мене подзвонила. Я якраз був на цвинтарі. Приїхали друзі, які зараз живуть в Італії. Я чекав їх біля могили Ромчика, а тут дочка дзвонить, плаче. Вже погано було чути, але ще зрозумів, що та жінка кинула телефон у фонтан. Я з цвинтаря подзвонив на 102 і зареєстрував виклик у поліції. Приїхав може на дві хвилини швидше, ніж поліція. Одразу почав її фотографувати.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Володимир Кулак каже, що цю пенсіонерку звуть Галиною Іванівною. Живе на вулиці Симоненка, недалеко від фонтана, який щодня сторожує.
– До фонтану навіть не можна підійти, – продовжує пан Володимир. – Вона одразу кричить, обзиває дітей. Та жінка – сторожовий пес того місця. У мене балкон виходить на той фонтан. Бачу, як вона там кожного дня ходить і свариться. Але ж здалеку зауваження не зробиш.
Ніхто її не хоче чіпати. Відколи той фонтан поставили, вже 3 роки вона за дітьми ганяється. Навіть як діти підуть звідти, а вона ще стоїть і провадить, читає нотації. На неї ніхто не звертає уваги. Щоб чіплялася старших, я не бачив. Переважно кричить до тих дітей, які не можуть їй відповісти. Люди не хочуть її чіпати. Вона кричить переважно на малолітніх дітей – 5-7 років. Хлопці малі бігають, а вона до них скаче.
Спочатку поліція вагалася, думали що робити. Я кажу, це треба приймати міри, треба якось на неї вплинути. Бо вони взяли в неї покази і планували відпустити. Мовляв, що ми їй зробимо. Я кажу, до раніше вона тільки кричала, тепер кинула телефон у воду, завтра візьме ножа і буде біда. Вони дзвонили, консультувалися, але таки забрали її у міський відділ. Я також поїхав. Там дописав заяву до кінця і дав показання. Це не тільки хуліганство, а ще й погрози, бо вона казала малолітнім дітям, що дасть їм в зуби. Кидала сумкою в дитину. Була б цегла під рукою, вона б цеглу кинула.
Як не дивно, але пенсіонерка має пояснення своїй агресії до дітей.
– Вона визнає, що кинула телефон у воду, – додає Володимир Кулак. – Каже: «А чого вони тут лізуть, чого вони тут у фонтані?». Мотивує тим, що то заборонена зона і там не можна комусь бути.
Треба було давно викликати поліцію, бо обзиває дітей там постійно. Ніхто не думав, що вона може таке зробити. А треба було. Бо вона не має права чужим дітям без присутності батьків навіть зауваження зробити, не те що кричати. Вона не є дурна, бо при поліції почала по-іншому говорити. Мовляв, я сказала – дівчаточка відійдіть від фонтана, щоб ви там нічого не нарушили.
Я їй кажу: «Жіночко майте совість, я минулого року сина поховав, а ви тепер ще й моєї дочки телефон жбурнули воду. Для дитини стрес». Я думав в неї якась совість є. А вона: «То добре, що син помер, бо з такими, як ви і ваша дочка, так треба». Я себе стримував, щоби не відповісти агресивно. Якась жіночка в коментарях на моїй сторінці у Фейсбуці пише, що вона до церкви ходить. В церкві вона овечка. Але поза церквою – шакал. Що з того, що ти ходиш до церкви і молишся, а потім кидаєшся на дітей і обзиваєш їх. Коли я її фотографував, вона казала: «Поцілуй мене в одне місце, ти мені нічого не зробиш». Я до неї на «ви», вона до мене на «ти». Каже: «Я тобі тикаю, бо ти молодший від мене».
З метою профілактики її взяли у поліцію, бо тут багато дітей, а вона неконтрольована й не знати, що у тій голові. Це, як собака, яка може полизати, а може й вкусити. Дорослий себе захистить, але ж вона чіпляється тільки до дітей.
Для дев’ятирічної Юлі Кулак поведінка агресивної бабці – стрес.
– Дитина на той телефон десь півроку сама збирала гроші, – каже Володимир Кулак. – Мала з дня народження, потім Миколай, коляда. Вона усе складала докупи і ми купили їй той телефон. Я завіз його вчора на ремонт у ту компанію, де купував. У них є сервіс, може відремонтують. Коли дочка зразу подзвонила, ще було чути, але погано. А десь через 20 хвилин він виключився і вже не включався.
Коли дитина йде на вулицю, завжди попереджаю – будь уважною, будь відповідальною. Сина так вчив і дочку так вчу. Я розумію, що старших потрібно поважати, але коли це неадекватна поведінка, то не можна коритися і поступатися. Три роки тут постійні крики. За кордоном і дорослий може у фонтані ноги намочити. А тут діти, вони ж не взяли молоток і не ламали той фонтан.
Юля – відмінниця. А та жінка обзивала їх, що вони низи суспільства, що найгірші і що у нас країна така через те, що вони такі погані. Стільки бруду на них лила, морально їх принижувала. Це взагалі якийсь вампір, який чіпляється до дітей.
Поки ми доопрацьовували цей матеріал, до редакції зателефонував Володимир Кулак і повідомив, що забрав телефон з ремонту. Його вдалося увімкнути.
– Кажуть, що відсотків 90, що телефон буде працювати, – підсумовує батько Юлі Кулак. – Майстри усе зробили безкоштовно. Я їм дуже дякую. Якщо телефон буде працювати і якщо та жінка вибачиться перед дітьми і більше так не поступатиме, то будемо вважати, що конфлікт вичерпано. А поліція хай приймає міри, щоби таке більше не повторювалося.
