Вже п’ять років поспіль нова влада “реформує” країну. За цей час рівень життя українців знизився в декілька разів, ціни на продукти та житлово-комунальні послуги зросли три-чотири, а іноді й в десять разів. Девальвація знецінила заощадження. Великі, середні та малі міста залишились без гарячого водопостачання і, незабаром, така ж доля очікує й столицю – Київ. І все це є наслідком того, що проголосивши курс на побудову “нової європейської країни” можновладці продовжили старі ганебні традиції ігнорування волі народу. І зміна цих традицій має початися із зміни Основного Закону країни – Конституції.
Так історично склалося, що будь-яка держава має починатись із чітко визначених та загальноприйнятних правил, які регулюють права та обов’язки громадян і функції та повноваження влади.
Перегляньте також:
- Тернополяни запросили Сергія Надала на акцію «ЗСУ в ПЕРШУ чергу»
- Відпочинок в Дубаї: лідерека «Батьківщини» Тимошенко початок року зустріла в ОАЕ
Верховна Рада привласнила собі право написати Конституції нібито від імені народу і, одночасно, позбавила громадян України можливості впливати на визначення як власних прав і свобод, так і обов’язків влади.
Така позиція парламенту є продовженням традицій законотворчості Радянського Союзу, коли чиновники все вирішували за людей, проте пропаганда стверджувала, що саме народ сам все вирішує.
Щоб кардинально змінити подібну ситуацію потрібно, насамперед, змінити структуру влади й надати громадянам можливість безпосередньо впливати на законотворчість. Такі зміни пропонує зараз лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко. Вперше в історії сучасної України, Тимошенко – найбільш рейтинговий кандидат на посаду президента, виступає… за ліквідацію посади президента і ухвалення Конституції на всеукраїнському референдумі. Конституції, що стане новим суспільним договором всіх громадян України.
Серед основних положень нової конституції, Тимошенко бачить:
1. необхідність закріплення парламентської форми державного управління. Нинішня ситуація, з великими повноваженнями президента та відсутністю його відповідальності штовхає будь-якого переможця виборів до диктаторського шляху управління країною;
2. встановлення процедури виборів до парламенту у два тури за пропорційної системою. В такий спосіб виборці обиратимуть правлячу партію, що отримає просту більшість депутатських мандатів, а лідер цієї партії – очолить виконавчу владу. Відповідно, виборці знатимуть імена претендентів на посаду голови уряду з самого початку виборчої кампанії;
3. посилення прав і політичної відповідальності парламентської опозиції;
4. зниження прохідного бар’єру у Верховну Раду з нинішніх 5% до 2%, що дасть змогу входити до парламенту молодим прогресивним політичним силам, які мають свіжий погляд на суспільні проблеми;
5. надання права законодавчої ініціативи безпосередньо громадянам, що є логічним розвитком механізму петицій, який добре себе зарекомендував у багатьох країнах;
6. надання можливості громадянам усувати владу на референдумі, щоб не робити цього шляхом революцій;
Сама процедура ухвалення нової Конституції може бути двоступеневою. На першому етапі потрібно змінити діючу Конституцію так, щоб її норми дозволили ухвалення Основного Закону на референдумі. На другому етапі, проект нової Конституції потрібно буде ухвалити всеукраїнському референдумі. Чинний склад Верховної Ради навряд чи спроможний на подібні змини. Тому варто дочекатися чергових виборів до парламенту.
Гаврилечко Юрій, експерт ГО “Фонд суспільної безпеки”
